На сайті Інституту соціології НАН України оприлюднено аналітичний матеріал Руслани Москотіної (PhD з соціології; науковий співробітник Сектору соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України; дослідниця Центру соціологічних досліджень KSE University) та Даниїла Каракая (керівник Центру соціологічних досліджень KSE University; аспірант факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка) "Могло бути й гірше: аналіз змін суб’єктивного благополуччя на початку вторгнення"
У цьому матеріалі ми подивимося, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну впливає на суб’єктивне благополуччя.
Суб’єктивне благополуччя характеризує те, як людина оцінює своє життя; ця оцінка включає когнітивний та афективний компоненти. Когнітивний компонент відображає, що людина думає про своє життя, а афективний — що вона відчуває. Когнітивний компонент часто оцінюють через запитання про задоволеність людини життям в цілому, а афективний — шляхом запитування людини про те, наскільки вона є щасливою. Задоволеність життям та щастя суттєво корелюють між собою і нерідко в дослідженнях їх розглядають як взаємозамінні. Однак, навряд чи це можна назвати вдалим рішенням. На задоволеність життям та рівень щастя різні чинники можуть впливати по-різному. Так, задоволеність життям більше пов’язана з тим, що характеризує стабільність у житті людини, а щастя — з тим, що стосується здоров’я людини або стосунків з іншими. Виходячи з цього, має сенс окремо дослідити вплив війни на кожен із цих компонентів суб’єктивного благополуччя.
Повний матеріал див. тут