Журналістка Єлизавета Цареградська в Подкасті «Drive Time» оприлюднила інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України (ІС НАНУ), член-кореспондентом НАНУ, д.ф.н. проф. Євгеном Головахою. Розмова почалася із питання про втому та стійкість українців через більш ніж 1000 днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. На що лідер вітчизняної академічної соціології підтвердив, що питання про потенціал стійкості багато в чому визначає здатність до спротиву.
Він зазначив, что майже три роки повномасштабної війни не могли суттєво не позначитись на психологічному стані людей. Дослідження вітчизняних соціологів, у тому числі й співробітників ІС НАНУ, свідчать про те, що в 2023 році в Україні було 10% людей, які перебували у стані високого рівня дистресу (руйнівного стресу, коли людині важко жити в такій ситуації). Сьогодні ситуація ускладнилася — вже 25% людей мають високий рівень дистресу.
«Це і втрати наші, і людські, і матеріальні – зауважив професор. – Коли люди самі називають головний стресор, то йдеться про переживання, пов’язані з отриманням інформації з медіа. Так що на медіа велика відповідальність. Більше 80% опитаних кажуть, що саме це може спричиняти стрес. Так, стрес є, підвищилась тривожність, стало важче в психологічному сенсі, але головне, наголосив Є. Головаха, це не є визначальним показником морально-психологічної і соціальної стійкості. На другому місці — страх за життя і здоров’я близьких, і цей фактор не змінюється в порівнянні з 2023 роком. Тобто все одно переважна більшість українців, не зважаючи на всі тяготи війни, готові терпіти задля того, щоб в цій війні перемогти», — констатував експерт, додавши, що вважає це дивовижним фактором.
На запитання ведучої про психологічний стан населення соціолог констатував, що він стає важчим, але це принципово не позначається на готовності протистояти агресії:
«Тобто, я би так сказав, що українці демонструють високий рівень здатності протистояти навіть психологічним стресорам. Якщо врахувати, що багато людей перебувають у стані дистресу, тобто стресу, який позначається на працездатності людей, все одно переважна більшість готові до спротиву заради того, щоб зберегти незалежність країни. І заради того, щоб Україна закінчила війну на справедливих умовах», — зазначив він.
Є. Головаха особливо підкреслив, що найкращим механізмом зняття втоми й стресів є позитивні новини з фронтів: «Перед наступом в Курській області за два дні Центр Разумкова проводив опитування. І перші два дні до наступу на Курську область були негативні оцінки ситуації в країні. А після того дня, коли почався ось цей успішний наступ і два дні добирали інформацію, оцінки були протилежні ситуації. Розумієте? Тож гарні новини з фронту — це головний чинник», — підсумував він.
Однак соціолог застеріг, що незалежно від того, як складаються події на фронтах, треба створювати вже зараз чітку систему психологічної підтримки населення.Починаючи від тих груп, які найбільше страждають (люди на фронті й ті, хто пройшли з фронту, а також ті, хто живуть і працюють у прифронтових регіонах, люди з дистресом). Тобто в країні має бути така система: якщо людина відчуває психологічну втому або вичерпаність сил, чи надмірну тривогу, чи відчуває, що в неї з’являються депресивні емоції, вона має чітко знати, до кого, як звернутися, щоб отримати необхідну допомогу: «Насамперед це залежить від психологів, психотерапевтів і громадських організацій, які можуть взяти на себе таку психологічну допомогу. А також волонтери, в яких дійсно достатньо внутрішніх сил і енергії, щоб допомагати іншим», — вказав соціолог.
Євген Головаха також нагадав, що не випадково найбільш популярна нині спеціальність у вишах, на яку йдуть молоді люди, — це психологія. Колись це були програмісти, а зараз на першому місці — психологи.
В етері прозвучало питання – а чи треба так підкреслювати, що народ готовий терпіти заради перемоги? Дозвонювач назвав це романтизацією проблеми і висловив незгоду з таким твердженням гостя ефіру, заявивши, що народ довго терпіти, мовляв, не буде. На що зазвичай толерантний очільник ІС НАНУ несподівано жорстко і чітко заперечив дозвонювачу, віднесши його до тієї нечисельної частини суспільства, яка не думає про перемогу, а, можливо, навіть не проти поразки нашої країни у цій війні. А більшість все-таки прагне перемоги – спираючись на дані опитувань твердо заявив соціолог.
Інтерв’ю лідера вітчизняної академічної соціології для такого популярного ЗМІ як Громадське радіо, що має величезну аудиторію дозволило не тільки відповісти на актуальні питання, які хвилюють суспільство, але і ще раз підтвердити – вітчизняні соціологи, у тому числі і співробітники очолюваного Євгеном Головахою ІС НАН України чітко тримають руку на пульсі подій та масових умонастроїв українців, що має велике наукове та суспільне значення.
Повністю матеріал див.: https://hromadske.radio/podcasts/drive-time/25-ukraintsiv-maiut-vysokyy-riven-dystresu-sotsioloh