У цьому матеріалі ми подивимося, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну впливає на суб’єктивне благополуччя.
Суб’єктивне благополуччя характеризує те, як людина оцінює своє життя; ця оцінка включає когнітивний та афективний компоненти (Diener, 2000). Когнітивний компонент відображає, що людина думає про своє життя, а афективний — що вона відчуває (Cahneman & Deaton, 2010). Когнітивний компонент часто оцінюють через запитання про задоволеність людини життям в цілому, а афективний — шляхом запитування людини про те, наскільки вона є щасливою (Glatz et al., 2022). Задоволеність життям та щастя суттєво корелюють між собою і нерідко в дослідженнях їх розглядають як взаємозамінні. Однак, навряд чи це можна назвати вдалим рішенням. На задоволеність життям та рівень щастя різні чинники можуть впливати по-різному. Так, задоволеність життям більше пов’язана з тим, що характеризує стабільність у житті людини (наприклад, її соціоекономічний статус), а щастя — з тим, що стосується здоров’я людини або стосунків з іншими (Cahneman & Deaton, 2010). Виходячи з цього, має сенс окремо дослідити вплив війни на кожен із цих компонентів суб’єктивного благополуччя.
Ми скористалися даними панельного дослідження LIWS (Life in War Survey), які відкриті для всіх охочих. Ті самі люди брали участь у двох хвилях опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Київської школи економіки. Воно фінансувалося Міжнародним фондом “Відродження” та PONARS Eurasia. Першу хвилю провели 18 січня — 8 лютого 2022 року, тобто перед самим початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Було опитано 1531 респондента методом особистих інтерв’ю (CAPI). Вибірка була репрезентативною для населення України віком від 15 років, яке мешкало на підконтрольній уряду території до повномасштабного вторгнення. Другу хвилю опитування проведено вже під час війни (24 серпня — 6 жовтня) серед учасників першої хвилі. Повторно вдалося опитати 595 респондентів методом телефонних інтерв’ю (CATI). У другій хвилі виявилося дещо більше представників міського населення, а також жителів західних областей України.
Вплив війни можна аналізувати на різних рівнях агрегації (Yaylacı and Price, 2022). Вищий рівень агрегації дозволяє охопити більше подій та ситуацій, що супроводжують війну. Та з іншого боку, ми ризикуємо включити до аналізу й ті події, які не мають безпосереднього стосунку до війни. До того ж, збільшення рівня агрегації призводить до зменшення кількості інформації про індивідуальну варіацію досвіду війни. Тож важливо розглядати вплив війни на різних рівнях агрегації для більш комплексного розуміння.
На найбільш загальному рівні війна розглядається як подія, що має місце в Україні. Порівнюючи щастя і задоволеність життям до та під час вторгнення, ми можемо зрозуміти, як вона змінила суб’єктивне благополуччя українців.
Таблиця 1. Середні значення задоволеності життям та рівня щастя до та під час війни
| До вторгнення | Під час вторгнення | |
|---|---|---|
| Задоволеність життям | 5.07 | 5.70 |
| Щастя | 6.53 | 6.02 |
0 — зовсім не задоволений життям / не щасливий, 10 — повністю задоволений життям / щасливий. Чим більше значення, тим більше задоволений життям / щасливий
Відмінності між періодом до війни та під час війни є статистично значущими і для задоволеності життям, і для щастя: тест Вілкоксона значущий на рівні 0.05
Результати (див. Табл. 1) виявились дещо несподіваними: задоволеність життям під час війни зросла, а рівень щастя знизився. Це можна пояснити наступним чином. Задоволеність життям — це про співвідношення очікувань і реальності. Коли люди очікують найгіршого (а чого ще можна очікувати від війни?), навіть непрості умови можуть здаватися прийнятними. Щастя ж — це про емоції “тут і зараз”. І навряд чи війна сприяє позитивним емоціям.
Цікаво, що одночасне зростання задоволеності життям і зниження рівня щастя спостерігалося лише у 12.4% опитаних (див. Табл. 2). Натомість у 25.2% респондентів зафіксовано одночасне збільшення обох показників, а 24.7% — їх одночасне зниження.
Таблиця 2. Одночасна зміна задоволеності життям і рівня щастя
| Зміна задоволеності життям і рівня щастя | % |
|---|---|
| Одночасне зростання щастя і задоволеності життям | 25.2 |
| Одночасне зниження щастя і задоволеності життям | 24.7 |
| Зростання задоволеності життям і зменшення щастя | 12.4 |
| Зниження задоволеності життям і зростання щастя | 5.2 |
| Задоволеність життям і рівень щастя не змінились | 5.2 |
| Задоволеність життям збільшилась, рівень щастя не змінився | 11.2 |
| Задоволеність життям зменшилась, рівень щастя не змінився | 5.9 |
| Задоволеність життям не змінилась, рівень щастя збільшився | 3.4 |
| Задоволеність життям не змінилась, рівень щастя зменшився | 6.7 |
Війну можна розглядати і на найнижчому рівні агрегації — на індивідуальному. Вона постає як травматичний досвід людини. Хтось під час війни втратив рідних або друзів, а хтось жив майже звичним життям. Порівнюючи людей з різним травматичним досвідом війни, ми можемо визначити, як змінились їхні задоволеність життям та рівень щастя.
Для аналізу впливу війни на індивідуальному рівні було взято 10 травматичних подій, про які ми запитували респондентів у другій хвилі:
- Зниження доходу
- Втрата роботи
- Погіршення фізичного здоров’я
- Погіршення психічного стану
- Розлука з членами сім’ї
- Втрата або пошкодження житла
- Втрата або пошкодження іншого майна
- Поранення Вас або членів сім’ї
- Переміщення після початку вторгнення
- Втрата когось із близьких, друзів, колег, сусідів
Для кожного респондента ми порахували, скільки з цих подій він або вона пережив(ла). Отриманий “індекс травматичного досвіду” показує загальну кількість негативних випадків, з якими людина стикалася під час війни. Далі ми розділили учасників дослідження на дві групи:
- Більш травмовані: кількість подій у їхньому індексі вища за середнє значення індексу по всій вибірці.
- Менш травмовані: кількість подій менша або дорівнює середньому по вибірці.
Щоб оцінити зміни в суб’єктивному благополуччі, ми взяли значення задоволеності життям і щастя в двох хвилях опитування: до війни (перша хвиля) і під час війни (друга хвиля). Відняли показник першої хвилі від другої. Якщо різниця вийшла негативною, значить рівень задоволеності чи щастя знизився, якщо позитивною — зріс. Чим більше за модулем це число, тим сильніша зміна. Так само ми порахували зміни для рівня щастя.
Таблиця 3. Середні значення зміни задоволеності життям та рівня щастя у більш і менш травмованих війною
| Менш травмовані | Більш травмовані | |
|---|---|---|
| Задоволеність життям | 1.02 | 0.18 |
| Щастя | -0.17 | -1.11 |
Відмінності між групами більш і менш травмованих є статистично значущими і для задоволеності життям, і для щастя: тест Вілкоксона значущий на рівні 0.05
Як видно з Табл. 3, і в більш, і у менш травмованих війною задоволеність життям збільшилась під час війни, однак в останніх це збільшення виглядає виразнішим. Рівень щастя зменшився в обох групах, але у більш травмованих падіння було сильнішим. Тож можемо сказати, що інтенсивніший травматичний досвід війни негативно впливає на зміни обох компонентів суб’єктивного благополуччя.
Імовірно, сильніше зниження рівня щастя у більш травмованих респондентів пов’язане з інтенсивнішими негативними емоціями. А помітніше зниження задоволеності життям серед тих, хто більше постраждав, можна пояснити механізмом порівняння: вони усвідомлюють, що багато людей перебувають у кращих умовах, тому їхня задоволеність не зростає так помітно, як у менш травмованих, котрі розуміють, що ситуація могла бути значно гіршою.
Висновок
Ми виявили неузгодженість змін показників субʼєктивного благополуччя під час війни: рівень задоволеності життям зріс, тоді як відчуття щастя знизилося. Водночас, інтенсивність травматичного досвіду під час війни негативно впливає і на задоволеність життям і на відчуття щастя. Ми пропонуємо наступне пояснення: когнітивний компонент субʼєктивного благополуччя більшою мірою повʼязаний з порівнянням. Розподіл страждань, які люди переживають під час війни є нерівномірним — більше травматичних подій переживає менша кількість людей. Відповідно, більшість людей, порівнюючи себе з “постраждалою” меншістю, починають бути більш задоволеними життям. А чим більше травматичних подій переживає людина, тим менше тих, з ким можна себе вигідно порівнювати. Сподіваємося, це пояснення вдасться перевірити у подальших дослідженнях.