• Смакота Вікторія Віталіївна – Кандидат соціологічних наук, завідувачка відділом економічної соціології
• Арсеєнко Анатолій Григорович – Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник
• Буров Ігор Володимирович – Кандидат філософських наук, заступник директора Інституту соціології із загальних питань, старший науковий співробітник
• Етенко Максим Павлович – Завідувач аспірантури та докторантури
• Іваненко Олена Олександрівна – Кандидат філософських наук, старший науковий співробітник
• Майструк Наталія Олегівна – Кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної соціології, доцентка
• Мухаєва Алла Петрівна – Молодший науковий співробітник
• Ніколаєнко Володимир Леонідович – Кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник
• Соколовський Іван Вікторович – Кандидат соціологічних наук, магістр фінансів, молодший науковий співробітник
• Толстих Наталія Вікторівна – Кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник
• Пархоменко Світлана Іванівна – Молодший науковий співробітник

Основні напрями роботи пов’язані з дослідженням соціальних аспектів розвитку вітчизняної економіки, зокрема: з аналізом підприємницької діяльності та соціальних механізмів приватизаційних процесів, визначенням типів соціально-економічної поведінки різних груп населення, вивченням економічної культури та рівня і якості життя населення, оцінюванням соціального потенціалу інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Співробітники відділу також досліджують особливості глобалізації та входження України в глобальний соціально-економічний простір, наслідки першої глобальної фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр., специфіку нестандартної зайнятості та проблеми малозабезпеченості населення. Наразі відділ працює над темою «Цифровізація економічного життя українського суспільства: стан, соціальні наслідки і перспективи» (ІІ кв. 2023 р. – І кв. 2026 р., керівник теми – к.с.н. Смакота В.В.)

Крім планових науково-дослідних робіт, відділ займається поточними дослідженнями на замовлення державних органів і приватних організацій.

Цифровізація економічного життя українського суспільства: стан, соціальні наслідки і перспективи (ІІ кв. 2023 р. – І кв. 2026 р.)

Керівник – к.соц.н. Смакота В.В.

Соціальні структури нестандартної зайнятості в сучасному українському суспільстві (ІІ кв. 2020 р. – І кв. 2023 р.)

Керівник – д.соц.н.Петрушина Т.О. / к.соц.н. Смакота В.В.

Результати:

За результатами аналізу стану сучасного ринку праці з’ясовано, що нестандартна робота в різних видах і формах набуває чільного місця в структурі світової та української зайнятості; разом з цим, відбувається руйнація традиційних, стандартних форм, трансформація їх у нестандартні різновиди і форми трудової активності. Основним каталізатором цих процесів став стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій і створення цифрових платформ.

Нестандартна зайнятість відкриває нові можливості для участі в економічному, трудовому і соціальному житті. Рівень освіти населення України дозволяє швидко розвивати зайнятість на цифрових платформах і конкурувати на міжнародному рівні українським фахівцям IT-сфери. Самі цифрові технології розширюють можливості для працевлаштування, освіти і саморозвитку, що дозволило зберегти чи змінити роботу значній частині українського населення під час пандемії COVID-19 та широкомасштабної війни. Працівники, зайняті на роботах в цій сфері, переважно задоволені роботою, оскільки вона дозволяє їм в екстремальних умовах мати зайнятість і засоби до існування.

Однак нестандартна зайнятість набуває рис вразливості через зниження соціального захищення працівників: їй часто притаманний високий ступень невизначеності через короткий термін контрактів та відсутність соціальних гарантій. Ризики втрати роботи, вимушеного безробіття, перекваліфікація та захист своїх прав на робочому місці при нестандартній зайнятості переходять безпосередньо на самих працівників.

Соціальні зміни українського суспільства в умовах економічної глобалізації (II кв. 2017 р. – I кв. 2020 р.)

Керівник – д.соц.н. Петрушина Т.О.

Результати: За підсумками економічного розвитку останніх років, очевидно, що Україна не змогла вбудуватися в міжнародну систему виробництва. Відставання від більшості розвинених країн за рівнем продуктивності праці пов'язане зі спрямованістю на сировинну модель економічного розвитку (конкурентоспроможність країни на зовнішньому ринку ґрунтується більшою мірою на виробленні сировинної і обробленої продукції, яка відрізняється низькою капіталовіддачею і не вимагає високого рівня кваліфікації від робочої сили), чим обумовлюється падіння ВВП і масштабна деіндустріалізація (і як результат – перетворення країни в сировинний придаток світової економіки). В цілому такий стан речей виключає економічний розвиток і разом з ним – людський розвиток. Несприятливі наслідки глобалізації перевищили позитивні очікування, позначившись як на економічній, так і на соціальній сфері життєдіяльності суспільства: суттєве поширення феномену «працюючих бідних», кумулятивне погіршення гарантій зайнятості та активізація процесів трудової міграції безпосередньо вплинули на кваліфікаційний потенціал населення, посиливши негативні оцінки сфери праці. Так, кожному другому респонденту важко знайти роботу просто за своєю кваліфікацією, а складнощі у працевлаштуванні переважають навіть при пошуку будь-якої роботи. Внаслідок нестачі робочих місць за місцем проживання і гідної заробітної плати поширюється внутрішня і міжнародна трудова міграція, що стає звичним явищем в економічному житті українського суспільства: серед тих, хто працює, кожний п’ятий має роботу в іншому населеному пункті України. Збільшення кількості трудових мігрантів знижує певною мірою напругу на вітчизняному ринку праці, покращує матеріальний стан українських домогосподарств, що отримують грошові перекази від родичів, працюючих за кордоном, сприяє зростанню економічної культури людей через їх залучення до економічного життя більш розвинутих країн, стимулює розвиток міжнародного співробітництва. Незважаючи на ці та інші позитивні наслідки, поширення міжнародної трудової міграції як об’єктивного прояву ЕГ, в нашому суспільстві у порівняльному контексті «плюсів» і «мінусів» українського гастарбайтерства, як у короткостроковому, так і у довгостроковому вимірах, переважають негативи. Вітчизняна економіка і бізнес відчувають дефіцит висококваліфікованих робочих і фахівців із низки спеціальностей; знижується якість наявних трудових ресурсів, слабшає соціальний потенціал розвитку економіки, а зростання міграційних настроїв, особливо серед молоді, взагалі становить серйозну загрозу життєздатності країни.

Стан, проблеми та перспективи робітничого класу в системі соціально-економічних відносин українського суспільства (II кв. 2014 р. – I кв. 2017 р.)

Керівник – к. іст. н. Арсеєнко А.Г.

Результати: Виявлено вплив неоліберальної глобалізації на еволюцію трудових відносин в сучасному світі, в т.ч. в Україні. Показано пропагандистський характер сучасних міфів про «зникнення» робітничого класу, погіршення його становища в результаті соціального реваншу капіталізму після руйнування світової соцсистеми. Встановлено деструктивний характер «економічних реформ» в Україні, які призвели до розкрадання загальнонародної власності, деіндустріалізації та примітивізації економіки, депривації людей праці і зростання нерівності. Виявлено зміни у сфері трудової активності в Україні внаслідок відчуження та експлуатації праці, витіснення країни на узбіччя глобального розвитку. Узагальнено світовий досвід колективно-договірного регулювання праці та розроблено рекомендації профспілкам України в цьому контексті. Проаналізовано стан класової свідомості і перспективи робітничого класу України в мобілізації його зусиль у відстоюванні інтересів і демократичних прав трудящих.

Роль науки в модернізації українського суспільства (I кв. 2014 р. – IV кв. 2016 р.)

Керівник – д.соц.н. Петрушина Т.О.

Результати: Моніторинг громадської думки виявив, що на тлі фактично незацікавленості української держави і бізнесу в науці, в країні існує суспільний запит на розвиток вітчизняної науки. Довіра громадян України до вітчизняних вчених залишається найвищою серед основних соціальних інститутів. Опитування експертів дозволило отримати компетентні оцінки загального стану науки в сучасній Україні і суттєві пропозиції щодо сутності, принципів, напрямів та умов ефективного реформування наукової сфери. Переважна більшість експертів прогнозує подальше погіршення стану науки. Відзначаючи ключову роль науки в модернізації суспільства, експерти підкреслювали, що виконувати її наука здатна лише за умов нормального фінансування і докорінної зміни ставлення з боку діючої влади.

Соціальний потенціал інноваційного розвитку економіки України (II кв. 2011 р. – I кв. 2014 р.)

Керівник – д.соц.н. Петрушина Т.О.

Результати: Виокремлено структурні складові цього потенціалу (соціально-політичний, соціально-економічний, інституційний, соціокультурний, науковий та освітній субпотенціали), оцінено їх рівень і значущість в інноваційному розвитку вітчизняної економіки. Зафіксовано головні соціальні бар’єри, що внеможливлюють інноваційний розвиток економіки в Україні: систему сімейно-кланового олігархічного капіталізму, суспільно-політичну систему, соціально-економічну диференціацію населення, корупцію, монополізацію і тінізацію економіки, низький рівень життя населення.

Якість життя населення України в умовах диференціації соціально-економічного простору (II кв. 2008 р. – I кв. 2011 р.)

Керівник – д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: Ключове значення при економіко-соціологічному підході до якості життя має поняття «рівень життя». Якість життя можна розглядати як соціальну (на рівні суспільства) і соціально-психологічну (на рівні індивіда) оцінку рівня життя, як показник соціальної, особистісної комфортності здійснення життєдіяльності. Оскільки якість життя є інтегральною характеристикою всієї багатогранної людської життєдіяльності, проаналізовано матеріальне становище і якість трудового життя українських громадян, стан здоров'я населення, екологічного середовища, духовного життя суспільства та інші складові. Для більшості людей, за даними соціологічних опитувань, за роки ринкових реформ, незважаючи на все більшу адаптацію населення до капіталістичних відносин, життя в нашій країні погіршується. Загальний рівень споживання людей в сучасній Україні дуже низький, по важливими позиціями потреби значної частини (від третини до половини) населення не задовольняються.

Стан і перспективи входження України в глобальний соціально-економічний простір (II кв. 2006 р. – I кв. 2008 р.)

Результати: виявлені помітні розбіжності в орієнтаціях громадян України на входження в ЄС, НАТО та ЄЕП на користь останнього геополітичного блоку, зафіксована значна невизначеність у ставленні населення до перспектив входження України в ЄС.

Економічна культура українського суспільства (II кв. 2003 р. – I кв. 2006 р.)

Керівник - д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: : Зроблено висновок про поліморфний характер економічної культури, який проявляється в її складній внутрішній структурі, многофакторному соціогенезі, різноманітних формах прояву і множинності функцій, що виконуються. На основі даних експертного опитування розглянуто ціннісно-нормативний зміст економічної культури, її інноваційні складові та перспективи розвитку. Проаналізовано економічну культуру основних суб'єктів господарської діяльності: керівників підприємств та органів державної влади, підприємців та найманих працівників. Рівень економічної культури населення в цілому оцінюється нижче середнього. Індивідуалізм прагматичної мотивації і цілераціональності переважає сьогодні над соціальними основами людського життя (у тому числі соціокультурними настановами на еквівалентність взаємного обміну) у сучасній Україні.

Дослідження типів соціально-економічної поведінки працездатного населення України (II кв. 1999 р. – I кв. 2003 р.)

Керівник - д.філос. наук, проф. Суїменко Є.І.

Результати: простежено динаміку різних поведінкових формоутворень; зафіксовано істотні зміни в структурі СЕП, зокрема – підприємницького та адаптивного типів за період 1998–2003 рр.; виявлено пріоритети поведінкових стратегій різних вікових груп населення України.

Соціально-економічна поведінка суб'єктів виробничої діяльності на промислових підприємствах (II кв. 1997р. - I кв. 1999 р.)

Керівник - д.філос. наук, проф. Суїменко Є.І.

Результати : здійснено типологізацію соціально-економічної поведінки (СЕП) працівників промислового виробництва; виявлено основні тенденції розвитку СЕП найманих робітників, власників, менеджерів, підприємців.

Соціальні механізми приватизаційних процесів (II кв. 1994 р. – I кв. 1997 р.)

Керівник – д.філос.н., проф. Суїменко Є.І.

Результати: виявлено невідповідність «стандартної» моделі приватизації можливостям і напрямкам соціально-інституційного та соціально-особистісного механізмів її реалізації; розглянуто альтернативний варіант здійснення приватизації в Україні.

Соціально-економічні умови й мотивація підприємницької діяльності в Україні (II кв. 1992 р. – I кв. 1994 р.)

Керівник – д.е.н., проф. Ворона В.М.

Результати: зроблений висновок про те, що фундаментальні якості підприємців як соціальних каталізаторів економіки – іноваційність і ризик – зсунуті на периферію мотиваційної структури їхньої діяльності, а домінуючий мотив самоактуалізації всього лише камуфлює погоню за прибутком.

• Трансформація зайнятості і майбутнє праці у ХХІ ст.: глобальний і національний соціологічні виміри: колективна монографія / А. Арсеєнко, В. Буткалюк, О. Іваненко та інш.; за ред. к.соц.н. В. Смакоти. — Київ: Інститут соціології НАН України, 2023. — C. 181.
• Arseienko А. and Butkaliuk V. The social consequences of the global expansion of COVID-19 pandemic // World Review of Political Economy. — Vol. 3. — 2023. — P. 443–477.
• Butkaliuk Vitalina Global and Regional Dimensions of Socio-economic Outcomes of the COVID-19 Pandemic // Science of Europe. — 102. — 2022. — P. 46-54.
• Butkaliuk Vitalina Escalation of Inequality Resulting from the Neoliberal Reforms in Ukraine // Book of Abstracts accepted for presentation at the IV ISA Forum of Sociology Porto Alegre, Brazil, February 23-27, 2021. —  International Sociological Association, 2021. — P. 106-107.
• Буткалюк В. Ризики поглиблення соціально-економічної нерівності в сучасній Україні // Скокова, Л. (ред.) Ризики в сучасному нестабільному суспільстві: соціальні і культурні виміри. — Київ: Інститут соціології НАН України, 2021. — C. 99-112.
• Butkaliuk Vitalina The problems of socio-economic inequality and social justice in the modern Ukraine // Journal of Comparative Research in Anthropology and Sociology. — 11 (2). — 2020. — P. 19-28.
• Ворона В. Соціологічні нариси політеконома / В. Ворона. — Київ: Інститут соціології НАН України, 2020. — 400 c.
• Петрушина Т., Арсеєнко А., Буткалюк В. Куди йде Україна у ХХІ сторіччі? Соціальні зміни в українському суспільстві за умов економічної ґлобалізації: соціологічний вимір. Наукова доповідь. — Київ: Інститут соціології НАН України, 2020. — 106 c.
• Смакота В. Український освітній потенціал у світі глобальних перетворень. Наукова доповідь. — Київ: Інститут соціології НАН України, 2020. — 38 c.
• Рабочий класс современной Украины / Под ред. А.Г. Арсеенко. — Киев: Институт социологии НАН Украины, 2017. — 318 c.
• Социальный потенциал инновационного развития экономики: украинские реалии / Под ред. Акад. НАН Украины В. М. Вороны, д-ра социол. наук Т. О. Петрушиной. — Киев: Институт социологии НАН Украины, 2014. — 328 c.
• Арсеенко А.Г., Ещенко П.С. Куда движется глобальная экономика в XXI веке? / П.С. Ещенко, А.Г. Арсеенко. — К.: Знання України, 2012. — 479 c.
• Смакота В.В. Экономика — явление духовное?! / В. Смакота. — К.: НВП «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2012. — 201 c.
• Качество жизни населения Украины в зеркале социологии / Под общей ред. академика НАН Украины В.М. Вороны, докт. филос. наук, проф. Е.И. Суименко. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2012. — 211 c.
• Арсеенко А.Г., Малюк А.Н., Толстых Н.В. Вызовы глобализации и Украина. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2011. — 517 c.
• Суїменко Є.І. Соціальна інженерія / Є.І. Суїменко. — К.: Вища школа соціології, 2011. — 224 c.
• Петрушина Т.О. Социально-экономическое поведение населения Украины в условиях институциональных перемен / Т.О. Петрушина. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2008. — 544 c.
• Экономическая культура населения Украины / Под ред. академика НАН Украины В.М. Вороны, д-ра филос. наук, профессора Е.И. Суименко. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2008. — 316 c.
• Суименко Е.И. Капитализм в нашем доме. Взгляд сквозь призму теории и социальной эмпирии. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2007. — 512 c.
• Суименко Е.И., Ефременко Т.О. Homo economicus современной Украины. Поведенческий аспект. — К.: Ін-тут социологии, 2004. — 294 c.
• Промышленное предприятие и его люди: проблемы социально-экономического поведения / Под ред. В. Вороны, Е. Суименко. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2001. — 351 c.
• Приватизационные процессы в Украине: оценки и позиции граждан. — К.: Институт социологии НАН Украины, 1999. — 117 c.
• Міщенко М.Д., Буров І.В. Соціальні аспекти приватизаційних процесів в Україні. — К.: Інститут соціології НАН України, 1998. — 124 c.
• Економічна соціологія: навч. посібник / Під заг. ред. Ворони В.М., Пилипенка В.Є. — К.: Інститут соціології НАН України, 1997. — 272 c.
• Предприниматель Украины: эскизы к социальному портрету / Под ред. Вороны В.М., Суименко Е.И. — К.: Институт социологии НАН Украины, 1995. — 185 c.
• Арсеенко А. Социально-экономический механизм регулирования трудовых отношений / А. Арсеенко. — К.: Наукова книга, 1995. — 182 c.