На платформі ЮТУБ у програмі «Суспільні новини» оприлюднено інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України (ІС НАНУ) , д.ф.н., членом-кореспондентом НАН України професором Євгеном Головахою.
Журналістка, висловивши задоволення від регулярних зустрічей з гостем для моніторингу суспільних настроїв, запропонувала почати розмову з характеристики стану українського суспільства на цьому етапі. Зокрема попросила охарактеризувати максимально лаконічно українців з нашими турботами, переживаннями зараз.
Узагальнюючи результати багаторічного моніторингового дослідження ІС НАНУ, його директор відповів так: «Настрої гірші, ніж були у 2022-му, але кращі ніж у 2024-му. І оце головне, бо у нас була тенденція до погіршення психологічного стану, оцінок, починаючи з 2022 року, коли був великий сплеск ентузіазму, настрою, а оцінки були найвищими за всю історію Незалежності».
Покращення настроїв-2025 у порівнянні з настроями-2024 соціолог пояснив адаптацією, або, як дехто це називає «нормалізацією війни», певним звиканням до її реалій, коли у людей підключаються нові психологічні ресурси навзамін вичерпаних:
«Наші дослідження фіксують неймовірну адаптивність більшості українців, хоча кількість людей у стані дистресу (гострого стресу) збільшилося за три роки з 12% до 27% і ми розуміємо, що зростання, на жаль, очікується, передусім серед осіб зі слабким психотипом. Втрати багатьох українців дуже великі – це і втрата рідних, близьких, роботи, житла, місця проживання, накопичень, здоров’я, у тому числі психологічного. Не кажучи вже про втрати тисяч і тисяч життів». Як зазначив професор, за результатами опитувань ІС НАНУ лише 20% відповіли, що таких болючих втрат у їх житті не було.
Дослідження показали. що в 1922 році 4% українців погоджувалися з умовами, що висувала росія, а зараз таких уже 16%, причому більшість з них проживає близько до лінії фронту. В 2022 році 76% були впевнені у перемозі, зараз майже стільки ж вірять у це, проте лише 40% впевнені у ній, а 33% припускають ймовірність перемоги. Те, що Україна не погоджується на ультиматуми путіна і тиск Трампа – відповідає стану громадської думки українців.
Резильєнтність українців, стійкість, можливість вистояти є високою. До прикладу їх оцінка економіки України сьогодні вдвічі вища, ніж у всі довоєнні роки. І це незважаючи на втрати території та потенціалу. Люди усвідомлюють, що раніше вони недооцінювали стан власної економіки і не тільки її. Вони стали мислити реалістичніше. Це проявилося, зокрема, в тому, що на питання: «Яка сума є для вас необхідною, щоб жити в цій ситуації нормально?» люди зараз визначають таку суму в півтора рази нижчою, ніж ту, яку вони називали у 2021 році.
Ще у березні 57% українців вважали, що Трамп допоможе встановити мир (20% так не думали), а зараз 70% переконані, що Трамп у цьому відношенні нічого не зможе. Проте, наголосив професор, ми бачимо тенденцію зростання популізму та авторитаризму у всьому світі. Є загроза стати нам жертвою авторитарного інтернаціоналу на чолі з росією і єдина надія, що нас продовжить підтримувати світовий демократичний інтернаціонал, передусім європейський. Українці бачать загрозу, тому і значно посилилось бажання більшості українців інтегруватися в ЄС і НАТО, чого до повномасштабного вторгнення не спостерігалося, особливо в східній та південній частинах України.
Вчений прокоментував також проблему молоді, згадавши картонковий майдан та мотиви дозволу молодим виїхати за межі України, проаналізував проблему справедливості в контексті того, кого мобілізують і хто воює, а хто ухиляється. Думку, яка побутує в громадськості, що представники привілейованих верств уникають мобілізації, соціолог назвав нагальною і закликав журналістів більш об’єктивно висвітлювати цю ситуацію.
Щодо рейтингів політиків сьогодення, соціолог назвав імена В. Зеленського та В. Залужного, зауваживши, що у Залужного є аура перемог 2022 року і його популярність може пояснити, зокрема, теорія імпритингу.
Протягом усієї розмови Євген Головаха часто посилався на результати досліджень співробітників очолюваного ним академічного ІС НАН України, інших колег, що свідчило про те, що вітчизняні соціологи в складних умовах війни тримають руку на пульсі суспільних процесів, масових умонастроїв і тим самим дають вагоме підґрунтя для прийняття політичних та державних рішень.
Повністю див.: