Logo

Інститут соціології
НАН України

Logo

Інститут соціології
НАН України

На відеохостингу YouTube, який є надзвичайно популярною інтернет-відеоплатформою і соціальною мережею, у програмі «Жовті Кеди з Юлією Бориско», що нараховує 173 тис. підписників, оприлюднено інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України, д.ф.н., членом-кореспондентом НАНУ, професором Євгеном Головахою.

В модному нині форматі прогулянки по місту (обираючи його, вчений згадав прогулянки Платона і Аристотеля, пожартувавши, що традиції треба підтримувати) журналістка поставила очільнику академічної соціології ряд актуальних питань, які, безумовно, цікавлять українську (і не тільки) громадськість.

А почала журналістка, як не парадоксально, з висновку, сказавши в анонсі програми, що після спілкування з паном Євгеном у неї особисто мир на серці. Але ж в Україні, на жаль, ще далеко до миру, ворог продовжує терзати нашу країну. Тож поговорити було про що і в різних контекстах, бо Юлія Бориско на початку розмови сказала, що Євген Головаха потрібен їй як психолог, соціолог, філософ і … стоїк.

Реагуючи на це, вчений уточнив, що стоїцизм – це вчення, яке виробило людство для того, щоб розумні люди нічого не боялися і зберігали гідність. А себе визначив як раціоналіста, яким і має бути науковець.

І тут же отримав від журналістки перше питання: що таке українське суспільство на 35-му році Незалежності? Відповідаючи, директор ІС НАНУ зазначив, що якраз відповіді на це питання він присвятив свою доповідь на нещодавньому урочистому засіданні Президії НАНУ, присвяченому Дню Незалежності: «Що таке була Україна ще до 2021 року? Це була країна з невизначеним вектором розвитку і з незавершеним пострадянським транзитом, з недовірою до інститутів держави, з переконанням, що рушійною соціальною групою в суспільстві є мафія і злочинність, політики і підприємці. А зараз згідно опитуванню люди вважають. що на першому місці рушіями подій є підприємці, потім військові, робітники, селяни, інтелігенція. Тобто уявлення українців про свою країну принципово змінилось».

Посилаючись на розробленим ним тест на суб’єктність України в уявленні самих українців, соціолог підкреслив, що до 2021 року багато хто з нас вважали свою країну несуб’єктною, але внаслідок героїчної боротьби на фронті і радикальних змін в умонастроях українців тепер у нас принципово інша суб'єктність, ніж до 21-го року. Як висловився професор – концентрована суб'єктність: «Зараз Україна - центральна постать у боротьбі за майбутнє цивілізації людської. З нею мають рахуватися всі».

Визначившись з 2014-го, а остаточно з 2022-го року з вектором розвитку до ЄС і НАТО, українське суспільство з елементами стихійної демократії перейшло до демократії формальної. А от демократію змістовну ми, на жаль, ще не скоро матимемо, констатував вчений. Потрібні традиції і час.

В подальшій розмові соціолог торкнувся питань довіри, соціального цинізму, подвійної моралі, феномену аморальної більшості, згадав перші соцопитування в Україні, дослідження, зокрема і Н.В.Паніної, психологічного стану населення в суспільстві, що трансформується, зазначивши, що проблему аномійної деморалізації Україна ще не здолала.

Важливим висновком соціологічних досліджень професор вважає, що попри усі складнощі Україна не депресивна за характером, кожен п'ятий доброї думки про інших, домінує надія і в оптимістів є шанс, а довіра найвища, коли є моральний підйом, пов’язаний, передусім з успіхами на фронті. І це при тому, що згідно опитувань лише 20% українців не зазнали втрат.

Торкнулися співрозмовники і болючої теми факторів, які роз’єднують українців, зокрема і взаємозвинувачень, способів проведення мобілізації, адаптації воїнів, що повертаються, мігрантів і все ще проблеми мови.

Несподіваним питанням ведучої було таке: що вас здивувало із соціологічних досліджень? Відповідь вченого була не менш оригінальною.

Загалом розмова вийшла цікавою, інформативною, про що свідчать і численні відгуки під цим відео. Наприклад, такий: «Дякую, пані Юліє, за прекрасну "академічну" прогулянку з мудрим стоїком, мислителем, науковцем, з паном Головахою!».

Доброзичливий тон, невимушеність розмови, серйозні питання та глибокі відповіді зробили це інтерв’ю подарунком користувачам інтернету. Мав значення і людський фактор – журналістка переповіла співбесіднику думку колег: «У вас із очей ллється світло». Євген Головаха був зворушений цим несподіваним щирим компліментом, який додав краплинку людської теплоти в серйозну розмову.

Інформування громадськості про результати соціологічних досліджень, експертна думка щодо актуальних питань сучасності є важливою функцією вітчизняних науковців, що переконливо продемонстрував очільник академічної соціології України, додаючи до науковості ерудицію і толерантність.

Як написала у відгуках @ЛюдмилаДемчук: «Дякую за радість спілкування з інтелектуальною, порядною людиною. Бальзам на душу».

Повністю матеріал див. тут: