У світі цифрових технологій штучний інтелект перейшов від концепції наукового дослідження до невід’ємної частини повсякденного життя, бізнесу та, що найважливіше для майбутнього суспільства, освіти. Використання штучного інтелекту в освітньому процесі відкриває нові можливості для навчання, трансформує освітні практики та переглядає ролі викладачів і учнів. Він сприяє персоналізації навчального процесу і розвитку, піднімаючи численні питання щодо нових можливостей для навчання, а також проблем етики і пошуку нових методологій.
Системи освіти по всьому світу переходять від традиційних стандартизованих моделей до "адаптивних, цифрово-орієнтованих" форматів, в яких штучний інтелект відіграє ключову роль. Одним із таких підходів є адаптивне навчання ‒ системи, що аналізують дані учнів та коригують зміст уроків і навчальних матеріалів відповідно до потреб, темпу та стилю їхнього навчання. Завдяки алгоритмам машинного навчання ці системи створюють персоналізовані шляхи отримання знань, що є надзвичайно важливим з огляду на значні різниці у підготовці учнів.
Зростає увага до етичних аспектів застосування штучного інтелекту в освіті: збереження особистої інформації, уникнення алгоритмічної упередженості, збереження академічної чесності та справедливості в оцінюванні. Розмови навколо цих питань відбуваються як в академічних колах, так і в організаціях міжнародної політики. Наслідком цих дискусій є рекомендації ЮНЕСКО щодо генеративного штучного інтелекту, які стверджують, що штучний інтелект повинен підтримувати, а не замінювати вчителя [1].
У багатьох країнах вже реалізуються системні програми щодо цифрової грамотності та штучного інтелекту. Наприклад, Об’єднані Арабські Емірати анонсували інтеграцію штучного інтелекту (ШІ) в освітню програму. Цей курс буде запроваджений у 2025–2026 роках для учнів від дитячого садка до 12-го класу і охоплюватиме етичні аспекти, основні концепції та їх практичне застосування [2]. В Естонія ініціює ініціативу «AI Leap» для учнів та вчителів, яка забезпечить учнів особистими обліковими записами штучного інтелекту та доступом до сучасних інструментів [3]. Китай також оголосив про реформу освіти з інтеграцією штучного інтелекту в навчальні плани та методи викладання у всіх типах шкіл та університетів.
Україна не є винятком у контексті глобальних змін, пов’язаних із впровадженням штучного інтелекту в освіту. Водночас її курс на інтеграцію ШІ формуватиметься з урахуванням специфічних соціальних, економічних і політичних умов, зокрема викликів, спричинених війною. Це визначає як можливості, так і обмеження розвитку нових освітніх практик, роблячи процес цифрової трансформації особливо складним і водночас стратегічно важливим. У відповідь на ці виклики за останні роки в Україні було сформовано нормативно-методичну базу для застосування штучного інтелекту в освіті: у 2020 році ухвалено Концепцію розвитку штучного інтелекту, а у 2025 році ‒ план дій щодо її реалізації. Крім того, Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації розробили методичні рекомендації щодо впровадження технологій ШІ в загальну та вищу освіту [4].
Ефективність і реальний потенціал цих нормативних ініціатив значною мірою залежать від того, наскільки освітяни та учні готові використовувати технології штучного інтелекту на практиці. З метою оцінки цього аспекту у вересні–жовтні 2023 року було проведено онлайн-опитування, у якому взяли участь понад 3000 респондентів, зокрема 1747 учителів і 1443 учні 8–11 класів. Анкети поширювалися через електронні розсилки Малої академії наук України та партнерських освітніх установ, а також через соціальні мережі організаторів дослідження і Міністерства освіти і науки України.
Отримані результати свідчать про високий рівень обізнаності педагогів щодо сервісів штучного інтелекту: майже всі опитані вчителі чули про такі технології, а 70% користувалися принаймні одним ШІ-сервісом протягом останніх шести місяців. Загалом 76% педагогів зазначили, що зверталися до ШІ хоча б раз, причому близько половини з них оцінили свій досвід як позитивний. Показово, що кожен другий учитель вважає, що штучний інтелект суттєво вплине на навчальний процес уже в найближчому майбутньому, що вказує на поступове формування запиту на системну інтеграцію ШІ в освітню практику.
Педагоги кажуть, що використовують сервіси ШІ для підготовки, створення завдань для домашньої роботи, викладання, оцінювання знань учнів, у позакласній діяльності. Інструменти ШІ використовуються вчителями точних наук (інформатика, фізика, математика) і в гуманітарних науках — англійська, зарубіжна література та історія, українська мова. 37% вчителів вже залучили учнів до роботи з ШІ різними методами, тоді як 49% планують це зробити в майбутньому. Але 39% вчітелів не мають наміру рекомендувати учням використовувати ШІ в освітньому процесі. ChatGPT був найвідомішим сервісом ШІ. Учні мають вищі показники обізнаності з цим сервісом порівняно з вчителями. Друге місце займає інструмент ШІ з проекту "На Урок", який був відомий 49% опитаних вчителів і 35% учнів. Проте як учні, так і педагоги значно менше знайомі з міжнародними сервісами ШІ: Grammarly, Bard Google, Midjourney, Notion AI та Stable Diffusion. Учасники опитування серед учнів демонструють сильнішу обізнаність щодо застосування ШІ в освітньому процесі, ніж вчителі: 91% з них знають про ці сервіси, а 85% використовували їх один або більше разів; третина користується сервісами щотижня. Сервіси ШІ для домашніх завдань використовує 60% учнів. Близько 40% кажуть, що використовують ШІ як частину уроків (включаючи для самостійної роботи). У деяких опитуваннях діти стверджували, що використовують інструменти ШІ для списування і загалом при виконанні завдань з гуманітарних предметів (найменш поширена з усіх причин, чому учні можуть звертатися до ШІ для списування). Діти кажуть, що штучний інтелект допомагає у створенні заголовків текстів або ідей для їхньої власної творчої роботи. Вони також вказують на корисність ШІ в процесі ведення нотаток і уточнення даних, які залишилися поза уроками — це також економить багато часу. Учні використовують ШІ не лише для освітніх цілей, але й для систематизації інформації та саморозвитку, а також для пошуку нових ідей тощо.
Інтеграція штучного інтелекту в освіту має не лише технічні наслідки, але й культурні. Діалог про вплив технологій на мислення, творчість та навички критичного мислення зростає. Однак деякі освітні професіонали застерігають: зосередження на технологічному аспекті може призвести до зменшення навичок учнів в академічному аналізі, якщо ця особа занадто сильно покладатиметься лише на автоматизований результат [5].
Водночас, прихильники технологій також стверджують, що ефективне використання штучного інтелекту для підвищення когнітивних навичок може розширити когнітивні можливості, демократизувати освіту, зробити навчання більш доступним, заохотити автономне навчання та розвиток навичок у XXI столітті. Це не спроба вивести вчителя з ролі, а партнерство людини і машини, де штучний інтелект стає партнером, а не незалежним агентом.
Штучний інтелект (ШІ) зараз стає невід'ємною частиною освітнього дизайну. Використання ШІ у підготовці завданнь підриває класичний підхід щодо самостійної роботи студентів, вимагаючи перегляду традиційних практик отримання знання, а також встановлення нових критеріїв оцінювання. Тут зростає увага до навчання цифровій грамотності та навичкам відповідального використання ШІ. Тепер освіта повинна бути для студентів, які не просто ретранслюють певні знання; вони повинні бути підготовлені до існування в цифровому суспільстві, в якому взаємодія з алгоритмами та автоматичними системами є нормою. Важливо розвивати компетенції для розуміння ШІ, оцінки ШІ та визначення його обмежень, врахування сильних і слабких сторін ШІ, оцінки потенційних загроз, пов'язаних з ним – всі ці компетенції поступово стають невід'ємною частиною нової освітньої моделі. Досягнення в технології штучного інтелекту також відкривають великі можливості для трансформації освіти. Алгоритми машинного навчання допомагають в оптимізації завдань в освіті, вивченні поширених помилок, отриманні негайного зворотного зв'язку та розвитку адаптивних навчальних траєкторій. Це створює нові горизонти для розвитку нових навчальних підходів, особливо тих, що зосереджуються на активному включенні студентів та міждисциплінарній моделі. Але такі переваги можуть бути реалізовані лише через обдумане та моральне впровадження штучного інтелекту в освіту.
Існують також ризики автоматизації навчального процесу, втрати людської сторони освітнього процесу та збільшення цифрової нерівності через залежність від технологічних рішень. Центральне і водночас багатогранне питання полягає у впливі, який штучний інтелект може мати на суспільство – як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. У центрі цього процесу знаходиться освіта як соціальна інституція, що допомагає формувати та підтримувати цінності демократичного суспільства. У кінцевому підсумку, чи буде досягнуто достатній баланс між технологічним прогресом та етичними нормами, залежатиме від грамотного та поміркованого впровадження штучного інтелекту в освітню систему. Можна сказати, що використання штучного інтелекту в сучасній освіті сьогодні є питанням не лише розвитку майбутніх технологій та конкуренції між розвиненими державами, але й фундаментальним викликом для цивілізації в цілому.
Джерела:
- UNESCO. Настанови щодо генеративного штучного інтелекту в освіті та наукових дослідженнях. (Guidance on Generative AI in Education and Research). https://www.unesco.org/en/articles/guidance-generative-ai-education-and-research
- UNN (Українські національні новини). ОАЕ запроваджують штучний інтелект у шкільну програму з 2025 року. https://unn.ua/news/oae-zaprovadzhuiut-shtuchnyi-intelekt-u-shkilnu-prohramu-z-2025-roku
- Estonia.ee (Офіційний портал Естонії). Амбітна ініціатива Естонії: програма AI Leap впроваджує інструменти штучного інтелекту в усі школи. (Estonia’s ambitious initiative: the AI Leap programme brings AI tools to all schools). https://estonia.ee/estonias-ambitious-initiative-the-ai-leap-programme-brings-ai-tools-to-all-schools/
- Міністерство освіти і науки України. Результати всеукраїнського дослідження про перспективи штучного інтелекту в загальній середній освіті. https://mon.gov.ua/news/rezultati-vseukrainskogo-doslidzhennya-pro-perspektivi-shi-v-zagalniy-seredniy-osviti
- Національна академія педагогічних наук України. Штучний інтелект в освіті: можливості та ризики. https://naps.gov.ua/ua/press/about_us/3795/