Соціологічні дослідження показують, що під час війни рівень задоволеності життям українців постійно падає. Якщо у 2021 році відносна більшість опитаних (57%) зазначили, що загалом задоволені своїм життям, то у 2024 році лише 25% респондентів відчували високий або дуже високий рівень задоволеності життям, а в 2025 році лише 17% громадян зазначили, що в цілому задоволені своїм життям. Зазвичай при цьому респондентів просять оцінити їхню задоволеність різними аспектами життя – рівнем безпеки, матеріального забезпечення, якістю медичного обслуговування і т.ін. В нашому дослідженні ми подивимося на те як протягом війни змінюється образ сучасного життя, сформованого в масовій свідомості. В якості емпіричної основи використано дані шести хвиль дослідження (про дизайн дослідження див. примітку), в ході якого респондентам пропонувалося оцінити своє життя за допомогою набору 21-єї пари полярних оцінок, які описували життя в координатах безпеки (стабільність, усталеність, спокій, простота, безпечність), дієвості та раціональності (активність, прогресивність, будівничість, розумність, правильність), моральності (гідність, людяність, правдивість, відвертість, вільність), емоційного сприйняття (оптимізм, радість, веселість, щастя, різноманітність, цікавість).

Напередодні війни у січні 2022 року у більшості респондентів переважало сприйняття життя як неспокійного (77%), нестабільного (76%), складного (74%). Більше того, 66% вважали його небезпечним. Парадоксально, але оцінка небезпеки з січня 2021 до травня 2022 р. покращилася, частка тих, хто вважав життя небезпечним, попри реальність можливих небезпек, зменшилась на 10% (з 66% до 56%). Це відбулося, коли на зміну уявній небезпеці, яка лякала на тлі очікувань можливої війни прийшла реальна. Життя не стало безпечнішим, але оцінка реальних загроз виявилася більш стриманою, особливо зважаючи на те, що йдеться про заміри, зроблені в травні, коли перший шок війни був певною мірою подоланий, стало зрозуміло, що бліцкриг не відбувся і ситуація певним чином стабілізувалася. Через рік, у квітні 2023, відбулося повернення до довоєнних оцінок, а у 2024 та 2025 негативні оцінки по усіх показника блоку стрімко зросли, а кількість тих, хто вагався з відповіддю різко зменшилася. Як це відбувалося можна побачити на прикладі оцінок життя як небезпечного.

Трохи відрізнялася динаміка оцінки усталеності та мінливості життя. Тут тривалий час спостерігалася велика частка тих, хто не визначився з відповіддю. Однак поступово, мірою рутинізації війни, невизначеність ситуації стала для більшості населення атрибутивною характеристикою життя під час війни.

Подібну картину спостерігаємо в блоці раціональних і діяльнісних оцінок. Тут також динаміка показників спочатку була позитивною. Зокрема змінилося сприйняття респондентами життя як розумного та правильного. Напередодні війни майже половина оцінок була сконцентрована навколо негативного полюсу – 48% вважали життя нерозумним, 50% – неправильним. Однак на тлі війни вважати життя в країні, яка намагається протистояти агресору, нерозумним і неправильним, було не надто логічним. Тому очікувано, що у 2022р. спостерігалося радикальне падіння негативу, нерозумним називали життя лише 17%, неправильним – 19%. Однак вже у 2023 році почалося зростання негативних оцінок, які надалі, як можна побачити на прикладі оцінки правильності життя, практично повернулися до довоєнного рівня.

Зміни життя під впливом війни прямо впливали на актуалізацію запиту на особистісну активність. Якщо перед війною третина населення оцінювало життя як активне, третина – як пасивне, а решта вагалася між цими оцінками, то після початку війни кількість тих, хто вважав життя активним, зросла з 32% до 53%, і приблизно настільки ж зменшилась кількість тих, хто сприймав його як пасивне – з 35% до 14%. Отже, можна констатувати, що війна мобілізувала активність населення, яка, безумовно, набувала різних форм, але потребувала поведінкових змін. Водночас і тут динаміка змін була нелінійною. За сплеском активності послідувало її падіння, яке однак знову змінилося на підйом, оскільки виживання під час війни потребує постійної концентрації особистісних ресурсів.

Блок моральності охоплював два типи індикаторів, які умовно репрезентували оцінку життя в координатах правди та справедливості. Загалом після початку війни усі індикатори цього блоку на ґрунті почуття справедливості боротьби проти агресора суттєво втратили на негативному полюсі й зміцніли на позитивному. Оцінка життя як гідного посилилася з 18% до 44%, людяним стали вважати життя 57% проти 22%. Боротьба за захист життя і свободи відбилася в сприйнятті життя як вільного. Таку оцінку у травні 2022 р. підтримало 58% респондентів порівняно з 30% у січні 2021 р. Зміни в оцінках правдивості та відвертості життя були на позитивному полюсі помірнішими, однак і тут спостерігалося зростання майже вдвічі. Правдивим стали вважати життя 33% проти 16% у першій хвилі опитування, відвертим 35% проти 19%. Однак цей сплеск став поступово спадати і динаміка показників цієї групи виявилася відмінною. Показники людяності і гідності хоча і зменшилися порівняно з 2022 роком, однак залишалися значно більшими ніж до війни. Зокрема оцінку життя як людяного або бездушного висловлювали в останній хвилі майже однакові за чисельністю групи респондентів (близько 40% опитаних в кожній з груп), тоді як до початку війни ти, хто вважав життя людяним було вдвічі менше, ніж тих, хто вважав його бездушним (22% проти 45%). Це свідчить, що солідарність в українському суспільстві продовжує бути важливою характеристикою соціальних взаємодій.

Водночас інша частина показників блоку, пов’язана із оцінкою життя як вільного, правдивого, відкритого, не тільки повернулася у 2025 році до довоєнних значень, а й навіть продемонструвала зростання негативу. Зокрема напередодні війни невільним вважали життя 42% опитаних, а в серпні 2025 року таку оцінку давали життю вже більше половини (53%) респондентів. Подібним чином зросла і оцінка життя як прихованого. У січні 2022р. так оцінювали його 48% опитаних, а в останній хвилі до цієї групи входило вже 55% респондентів

Оцінки емоційного блоку так само демонструють різні тренди. Суттєві зміни відбулися в оцінці життя як цікавого та різноманітного. Якщо перед війною кількість тих, хто обирав індикатори на позитивному та негативному полюсі, була досить близькою і становила близько третини опитаних, то після початку війни майже половина опитаних вважали життя різноманітним (49,3%) і цікавим (46,5%). Хоча війна не додає оптимізму, за подіями спостерігають уважно, непередбачуваність життя вимагає постійної концентрації на тому, що відбувається.

Позитивні зрушення в емоційному стані населення були характерні у 2022 та 2023 рр. І зростання на той момент оптимістичних настроїв було вельми зрозумілим. Якщо у травні 2022 воно ґрунтувалося на переконанні, що країна не буде водночас захоплена ворогом, то у квітні 2023 великі сподівання покладалися за літній наступ. Однак мірою продовження війни оптимізм зменшувався, а песимізм зростав. Водночас зменшувалась і частка тих, хто вагався з оцінкою. Зрештою більше половини респондентів не бачать за даними останньої хвилі опитування приводу для оптимістичної оцінки життя. Загальна палітра емоційних станів виглядає досить похмурою. За даними серпня 2025 року сумним вважали сучасне життя 69%, а нещасливим – 56%.

Водночас загальна картина емоційних станів досить рухлива і наповнена різними переживаннями. Якщо порівняти відповіді респондентів на питання «Якi почуття виникають у Вас, коли Ви думаєте про майбутнє України?», які були отримані в квітні 2023 року, на тлі оптимістичних оцінок життя, можна побачити, що превалював в емоційних станах не оптимізм, а тривога.

Водночас за даними останньої хвилі картина емоційних переживань щодо майбутнього України виглядає дещо інакше. З одного боку, можна побачити суттєве зменшення тривоги, з іншого, збільшилося відчуття страху. Населення значною мірою втратило оптимізм, але водночас поменшало і песимістів, водночас помітно зросла надія.

Підсумовуючи перехід від довоєнного стану в стан війни, можна констатувати, що картина світу стала більш виразною завдяки концентрації оцінок на полюсах. Порівняння першої та шостої хвиль показує, що в оцінці життя відбулися різноспрямовані процеси. за низкою показників відбувся суттєвий зсув до негативного полюсу. Це насамперед стосується блоку безпеки, де сформувалася майже повна згода щодо оцінки сучасного життя як неспокійного, нестабільного, небезпечного та складного. Більшість опитаних схиляється до негативних емоційних оцінок життя, характеризуючи його як нещасливе, невеселе, невільне.

Частина показників навпаки характеризується посиленням оцінок позитивного спектру. Хоча жоден з цих показників не поділяється наразі більшістю опитаних. Загалом тенденція до зростання в більшості досить помітна.

Найбільш помітна позитивна динаміка в тих випадках, коли поляризація зменшується за рахунок одночасного зростання кількості оцінок на позитивному полюсі і зменшення оцінок на негативному. Виразно це помітно на оцінках активності та моральних складових життя. Хоча головні зміни відбуваються на позитивному полюсі, зменшення тих, хто підтримував протилежну оцінку покращує загальний баланс. Наприклад, помітне зростання кількості тих, хто вважає життя гідним, ще не призвело до переважання такої думки у більшості населення. Однак, ті, хто вважає життя негідним, тепер також не є представниками абсолютної більшості. Розрив між групами, які підтримують полярні оцінки, поступово зменшується.

Отже, негативні аспекти життя не тільки відображують кризи та випробування, через які проходило і проходить наше суспільство, але діють як каталізатори спротиву негараздам. Складність та нестабільність життя водночас мобілізує активність, людяність та гідність, що підтримує національну стійкість українців.

Примітка

Дослідження здійснено за інструментарієм Інституту соціології дослідницькою компанією Gradus Research. Опитування проводилося методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. В першій хвилі вибірка відображала структуру населення міст України розміром понад 50 тис. жителів за статтю, віком [18–60 років], розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля: 5 січня 2022 р. Розмір вибірки: 1000 респондентів. У наступних хвилях вибірка відображала структуру населення, яке мешкало до війни в містах України розміром понад 50 тис. жителів, за статтю, віком [18–60 років], розміром населеного пункту і регіону. Період проведення поля другої хвилі: 23 травня 2022 р. Розмір вибірки: 1133 респонденти. Період проведення поля третьої хвилі: 13-14 травня 2023 р. Розмір вибірки: 1333 респонденти. Період проведення поля четвертої хвилі: 1–2 лютого 2024 р. Розмір вибірки: 1518 респондентів. Період проведення поля пʼятої хвилі: 20–21 січня 2025 р. Розмір вибірки: 1000 респондентів. Період проведення поля шостої хвилі: 8–11 серпня 2025 р. Розмір вибірки: 1000 респондентів.