На сайті Інституту соціології НАН України оприлюднено аналітичний матеріал д.соц.н. Резніка В.С. і д.соц.н. Дембіцького С.С. "Теоретичне зростання в соціології: типологія теоретичної діяльності та дослідницькі програми"
Питання про те, чи здатна соціологія до кумулятивного теоретичного поступу, подібного до поступу природничих наук, залишається одним із центральних у методологічній дисциплінарній саморефлексії. Продуктивну відповідь на нього запропонували соціологи-постпозитивісти зі Стенфордського університету Дж. Берґер, М. Зелдич мол. і Д. Ваґнер, які впродовж майже трьох десятиліть розробляли типологію теоретичної діяльності в соціології та концепцію теоретичного зростання на підґрунті дослідницьких програм. Їхній доробок став результатом творчої рецепції двох ключових постпозитивістських підходів – теорії наукових парадигм Т. Куна та методології аналізу наукових дослідницьких програм І. Лакатоса. Попри значний евристичний потенціал, ця концептуальна система зрідка застосовується в історико-соціологічних дослідженнях через брак її систематичної експлікації.
Більш докладно про це див. у матеріалі.