12 грудня спеціалістами Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України та Інституту соціології Національної академії наук України провели презентацію результатів дослідження “Взаємодія Сил оборони України з українським суспільством”. У заході також взяли участь представники департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, департаменту стратегічних комунікацій Міністерства оборони України, департаменту мобілізації Міністерства оборони України, центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України, науково-методичного центру кадрової політики Міністерства оборони України, інформаційного агентства “Арміяinform”.
Донори, виконавці та партнери
Дослідження виконано в межах партнерської співпраці між Інститутом соціології НАН України та Науково-дослідним центром гуманітарних проблем Збройних Сил України.
Прес-реліз та презентацію підготовлено заступником директору Інституту соціології НАН України, д.соц.н. Сергієм Дембіцьким.
Опитування, результати якого лягли в основу цього звіту, було проведене CATI-студією Інституту соціології НАН України у перебігу реалізації науково-дослідного проєкту "Національна стійкість України під час російсько-української війни: суспільні конфігурації". Фінансування отримано від Національної академії наук України за напрямом використання бюджетних коштів «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» бюджетної програми КПКВК 6541230.
Технічну підтримку (доступ до IP-телефонії) було надано партнером Інституту соціології НАН України дослідницькою агенцією «Research UA».
Параметри дослідження
Інструментарій дослідження розроблений соціологами Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України у співпраці з Сергієм Дембіцьким (Інститут соціології НАН України).
Результати опитування репрезентують доросле населення України (від 18 років і старше), за виключенням АР Крим і тимчасово окупованих територій Півдня та Сходу України.
Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів.
Польовий етап дослідження тривав з 17 листопада по 28 листопада 2025 року.
Статистична похибка вибірки обсягом 1007 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1,1 не перевищує 3,2%.
Ключові знахідки
1. Українське суспільство демонструє суттєву підтримку використання рольової моделі військового, який боронив країну та залишається активним соціальним діячем в цивільному житті. Так, однозначну підтримку висловило 46,4% опитаних, переважну – 37,6%. Не такою виразною є підтримка преференцій, якими могли б користуватися учасники Сил оборони України при зарахуванні на державні посади. В цьому аспекті модальною групою стали респонденти, які висловили переважну (53,4%), а не абсолютну підтримку (20,9%).
Очікувано, респонденти, які на момент опитування перебували в Силах оборони України або демобілізувалися, частіше висловлювали схвальні відповіді на ці питання. Особливо щодо преференцій під час зарахування на державні посади (абсолютна підтримка є характерною для 35,3% цієї групи).
2. В якості ключових мотивів приєднання до Сил оборони України українське суспільство називає гідний соціальний контракт та патріотизм. Елементами такого соціального контракту є гідне грошове забезпечення (його відзначили 77,8% респондентів), чітко визначені строки служби (75,3%), соціальні гарантії та пільги (72,9%). Патріотизм в опитуванні було описано як бажання бути причетним до захисту України (на нього вказали 75,5% опитаних).
Чоловіки призовного віку, які не знаходяться в Силах оборони України та не є демобілізованими, дещо частіше вказують на грошове забезпечення та строки служби та відчутно рідше говорять про громадянський обов’язок та приклади героїзму інших. Тобто для цієї групи більш виразними є прагматичні міркування.
Показовим в частині оцінки суспільством різних мотиваційних чинників приєднання до Сил оборони України є порівняно низький (а в переліку альтернатив, що використовувалися – найнижчий) рівень релевантності військової кар’єри. Цей мотив відзначило 42,7% респондентів.
3. Суспільство є доволі чутливим до проблем, які можуть підривати довіру до Сил оборони України. Такі проблеми можуть виникати на всіх етапах взаємодії між Силами оборони України та суспільством — мобілізації, забезпечення під час служби, підтримки ветеранів. В середньому респонденти говорять про наявність проблем за трьома напрямами з п’яти, які досліджувалися. Лише 7,3% опитаних вважають, що таких проблем не існує взагалі.
Отже, незважаючи на позитивне ставлення до Сил оборони України, суспільство також зберігає доволі високий рівень критичності до проблемних аспектів їх функціонування.
4. З думками про можливість приєднатися до Сил оборони України пов’язане бажання бути причетним до захисту України, а також думка про відсутність проблем із забезпеченням військових спорядженням. Важливо додати, що в цій частині аналізу вивчалися відповіді чоловіків призовного віку, які не є частиною Сил оборони України та не є демобілізованими.
Фактично, саме в групі з патріотичними настроями та без побоювань щодо проблем у забезпеченні особового складу стають більш поширеними думки про можливість приєднання до Сил оборони України. Важливим нюансом тут є те, що дана закономірність характерна для чоловіків у віці від 18 до 49 років. А вже у групі чоловіків віком від 50 до 59 років, за високого визнання важливості патріотизму та не надто високих побоювань щодо забезпечення військовослужбовців, думки про приєднання до Сил оборони поширені несуттєво.
5. Оцінка актуальних можливостей країни вести війну не впливає безпосередньо на думки про можливість приєднання до Сил оборони України. Але такі оцінки пов’язані з поглядами на мотиви, що, на думку респондентів, є важливими для приєднання до Сил оборони. За поганих оцінок кількість релевантних мотивів дещо знижується, а за задовільних та особливо хороших – збільшується. Тобто уявлення про можливості України для ведення війни впливають на плани щодо приєднання до Сил оборони опосередковано (через мотиви приєднання). Даний інтерактивний зв’язок залишається дієвим також і для ключового мотиву – бажання бути причетним до захисту України – в групі чоловіків призовного віку, які не є частиною Сил оборони України та не є демобілізованими.
Більш детальні результати у вигляді графіків надано у презентації за результатами дослідження.