Євгеній Головаха – для UkraineWorld
Директор Інституту соціології НАН України (ІС НАН України), член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, проф. Євген Головаха був запрошений у якості експерта проектом UkraineWorld.
Це англомовний мультимедійний проект про Україну, який проводить Інтерньюз-Україна. Проект UkraineWorld виник із волонтерської ініціативи допомоги міжнародним журналістам під час Євромайдану 2013-2014 років. Сьогодні він діє завдяки підтримці Internews Network (програма U-Media за фінансування USAID), Міжнародного фонду «Відродження», Українського інституту, Українського культурного фонду, Центру НАТО в Україні та інших донорів.
Експертів UkraineWorld цитували такі резонансні іноземні ЗМІ, як The New York Times, Financial Times, Le Monde, Atlantic Council, Radio Free Europe/Radio Liberty та FRANCE 24.
Цього разу таким експертом постав Євген Головаха.
Редакцію UkraineWorld зацікавили 4 питання. Відповідаючи на перше з них – ПРО СУБ’ЄКТИВНЕ СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНЦЯМИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЯГНЕНЬ – очільник ІС НАН України відповів: «У 2022 та 2023 роках частка українців, які позитивно оцінюють економічний розвиток країни, була майже вдвічі більшою, ніж у 2021 році. Незважаючи на те, що війна явно мала руйнівний вплив на економіку». В цьому питанні соціолог виділив 5 аспектів:
• До повномасштабного вторгнення Росії українці негативно ставилися до того, що відбувається в країні. Це в поєднанні з низьким рівнем життя призвело до недооцінки українцями рівня розвитку української економіки. Українці оцінили стан своєї економіки одними з найнегативніших у всій Європі. Однак стан економіки був непоганим, оскільки забезпечував більш-менш гідне життя переважної більшості українців.
• Хоча у 1990 році дійсно було багато громадян, які перебували на межі виживання, напередодні повномасштабної війни ця кількість скоротилася приблизно до 20% населення України. Тобто з моменту здобуття незалежності в економіці відбувся справжній зсув у позитивний бік, але оскільки українці недооцінили економіку, вийшов парадокс: суб’єктивне сприйняття економічних досягнень в Україні не залежало від реального стану економіки .
• З початком повномасштабного вторгнення українці побачили, що їхня країна сильна, здатна протистояти ворожому сусідові та зуміла втримати економіку на плаву, незважаючи на втрату третини ВВП.
• Країни, які перебувають у стані війни, стикаються з серйозними економічними труднощами навіть до запровадження карткової системи. Однак в Україні цього не сталося. Тобто таким соціологічним результатам сприяли два чинники – підвищення поваги до держави та визнання того, що українська держава не така вже й слабка, якщо витримала війну.
• І ми можемо передбачити, що нові бойові перемоги підвищать суспільне сприйняття української економіки.
Відповідаючи на друге питання – ПРО РІЗНИЦЮ МІЖ ІДЕОЛОГІЧНОЮ ТА ПОЛІТИЧНОЮ ПРИНАЛЕЖНІСТЮ – науковець підкреслив 2 аспекти:
• 43% – а це люди переважно з низьким рівнем освіти, мешканці малих міст – це ті респонденти, які залишилися невизначеними в питанні ідеологічної приналежності. Однак є цікавий феномен: коли ми дивимося, як ці люди голосують, то специфіка голосування тих, хто ідеологічно ідентифікує себе, суттєво не відрізняється від тих 43% респондентів, які сказали, що не знайомі з питанням ідеологічної самоідентифікації. . Тобто хаосу немає. Ми знаємо, що люди з низьким рівнем освіти частіше голосують за комуністів і націоналістів, тобто за крайні позиції, але суттєвих відмінностей у процесі голосування між тими, хто визначив свою ідеологічну приналежність, і тими, хто не визначився, немає. Розподіл рафінованого ідеологічного простору може бути складніше зрозуміти, але це не має жодного відношення до їхніх виборчих уподобань.
• Крім того, психологи продемонстрували, що люди без вищої освіти краще розуміють світ, у якому вони живуть, ніж люди зі знаннями, але без практичних навичок.
Відповідаючи на третє питання – ПРО ЦИНІЗМ І ТРАНЗАКЦІЙНІ ВИТРАТИ – професор наголосив:
• Згідно з тестом на соціальний цинізм, люди підозрюють інших і вірять, що інші можуть вчинити нечесні дії заради власної вигоди. Цинізм передбачає відсутність віри в чесність людей. Феномен аморальної більшості існує не тому, що в країні є аморальна більшість, а тому, що люди створюють цю концепцію тих, кого треба остерігатися інтерсуб’єктивно, і це явище надзвичайно важко зрозуміти.
• Загальновідомо, що чим нижчий рівень соціального цинізму, тим вищим буде рівень розвитку. З огляду на те, що, коли ви заздалегідь комусь не довіряєте, ви несете трансакційні витрати, тобто ви враховуєте потенційні втрати в розрахунку своєї поведінки, що заважає процесу прийняття рішень. З початком війни рівень соціального цинізму значно знизився.
Коментуючи 4 питання, що поставила Дарія Сингаєвська – ЧИ Є ЗАГРОЗИ ДЕМОКРАТІЇ В ПІСЛЯВОЄННІЙ УКРАЇНІ? – аналітик UKRAINEWORLD Є. Головаха оптимістично зазначив:
• Для українців традиція означає спробу знайти якесь коріння в минулому, щоб вижити в сьогоденні. Тому українці звертаються до козацької демократії та боротьби із завойовниками, щоб навчитися боротися з окупантами. Єдина загроза для демократії в післявоєнній Україні – це перемога Росії. Але історично Україна протистояла не властивим українцям авторитарним тенденціям.
Загалом залучення проектом UKRAINEWORLD провідника вітчизняної соціології у якості експерта фактично означає, що здобутки і дослідження вітчизняних академічних соціологів будуть поширені фактично по усьому світу через такі резонансні іноземні ЗМІ, як The New York Times, Financial Times, Le Monde, Atlantic Council, Radio Free Europe/Radio Liberty та FRANCE 24, інші.