На популярному каналі «Укрлайф UKRLIFE tv» вийшло інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України, член-кореспондентом НАН України, д.ф.н. проф. Євгенієм Головахою. Відома ведуча Людмила Немиря проявила велику зацікавленість дослідженнями ІС НАН України, особливо недавніми і емоційно висловила задоволення від можливості поспілкуватися із запрошеним вченим.
Говорячи про чергову хвилю моніторингу минулого року, проф. Є. Головаха назвав їх фантастичними, передусім тому, що вони виявили неймовірну здатність українців в тяжких умовах війни зберігати високий рівень стресостійкості та оптимізму.
Зокрема оцінка економіки у відповідях респондентів виросла з тоді ще відносно мирного 2021 року в 1.5 рази, незважаючи на величезні втрати території, підприємств, бізнесів – було 3.1, стало 4.6. Цього року є певне зниження – до 4.4, що зрозуміло – стало складніше під час війни, але настрої людей в цілому покращилися – українці зрозуміли, що наша економіка була не такою вже і поганою, в т.ч. інфраструктура таки витримала. Ну і, звісно, зіграла роль допомога партнерів. Але це не проста благодійність з їх боку. Ми воюємо за цінності свободи і демократії, тому партнери нас підтримали, бо це є інвестиції і у їх безпеку.
Вчений констатував, що 2023-й рік в цілому менш оптимістичний, ми були дещо ейфорійними в оцінці справ у державі у 22-му р., тепер є певна втома і розчарованість, але люди не готові віддавати територію в обмін на перемир’я. Були завищені очікування щодо контрнаступу та повернення окупованих територій, тому і спостерігається зниження оцінок. Сподівались на більшу і швидшу поставку зброї та боєприпасів партнерами. Зрозуміли, що раніше склалася в масі спрощена оцінка російської армії, недооцінка налаштованості росіян на війну та перебудову своєї економіки на військовий лад. Зниження є, але воно не принципове – уточнив соціолог. Щодо статті Залужного, наголосив Є.Головаха, то вона була потрібна, бо замість невизначеності українці почули правду і реалістичну оцінку.
Відповідаючи на запитання ведучої щодо дослідження по темі стресу від війни, проф. Є.Головаха вказав, що воно проводилось від НАН України. До речі Євген Іванович згадав, що відомий політик і письменник Юрій Щербак на презентації своєї книги назвав стрес першочерговим фактором впливу на психіку людей. Директор ІС НАН України зазначив, що дане дослідження очолював його учень і заступник, д.с.н. Сергій Дембіцький. На основі відомого потужного тесту комплексного методу виміру психічних станів, який вперше в Україні застосувала Наталія Паніна, він створив оперативну методику на 9 питань і показав, зокрема, що нині в українців рівень стресу в 2023 не вище ніж у 2020-му. Тим не менше, констатував соціолог, війна є найсильнішим стресором для українців, значно більшим, ніж ковід, бо позначається на всіх аспектах нашого життя. Однак адаптивний ресурс населення, як показали, зокрема, дослідження ІС НАН України, дуже високий, тому українці не готові йти на невиправдані поступки ворогу.
Євген Головаха особливо підкреслив, що за кожною цифрою дослідження стоять живі люди. І навіть якщо дослідження показують, що тільки 14 % українців знаходяться у стані стресу, потрібно розуміти, що це сотні тисяч людей, які страждають. Причому рівень стресу у жінок сильніший, вони більш емоційно все сприймають, а у чоловіків менше, вони його намагаються витіснити. Вплив ЗМІ, які часом надміру детально та натуралістично описують жахіття війни, загибель людей, у тому числі дітей, знищення будинків і цілих поселень – чи не найбільший стресор. Люди мають відволікатися від жахів, які є і в реальності, і у ЗМІ. Спілкування з іншими – це фактор збереження стресостійкості. Ми маємо турботливо ставитися один до одного, не дозволяти собі тиску і цькування інших. Але і над посиленням своєї стресостійкості також потрібно турбуватися кожному з нас. Психотип впевненого в собі оптиміста в колі рідних, близьких і друзів – це тип особистості який найбільш успішно протистоїть стресу. Фіксували ми і нереалістичний оптимізм – в оцінках термінів завершення війни, зізнався дослідник. Це захисний механізм. Але останнім часом поступово збільшується реалізм, хоча рівень стресостійкості українців в цілому зберігається.
Відповідаючи ведучій, яка поцікавилася рейтингами, очільник ІС НАН України уточнив: «Ми академічний інститут, тому нас більше цікавить аналіз процесів а не персон, хоча досліджуємо і довіру до окремих провідних політиків». Є. Головаха вказав на парадокс: «Ми були песимістами в 2021 р., а тепер стали оптимістами. Цьому сприяло наступне: світ спочатку не вірив, що Україна витримає напад армії РФ. Але ми не тільки витримали, а продемонстрували, що прихильність народу ідеалам свободи і демократії може стати потужним фактором опору. Це викликало повагу наших партнерів. Тож українцям передалась повага Заходу і у підсумку виросла самоповага народу, що ми і фіксуємо в наших дослідженнях. І ще одне – майже щезли регіональні відмінності в політичних поглядах і оцінках, які раніше були помітними. Війна та героїзм ЗСУ згуртували українців та посилили у багатьох відчуття ідентичності. Українці консолідувалися і на євроінтеграційному векторі, і на українській ідентичності. Показник цих процесів десь під 80%.
Завершуючи розмову, директор ІС НАН України резюмував: «Дослідження нашого Інституту переконливо підтверджують, що українці заслуговують на повагу за те, що в надскладних умовах війни гуртуються, чинять опір, протидіють стресам і вірять у перемогу!»
Повністю інтерв’ю див.: https://www.youtube.com/watch?v=0cRgw_kHihA