Унікальність української ситуації полягає в тому, що жодній європейській державі після Другої світової війни не доводилося вести таку виснажливу, тривалу міждержавну війну проти ворога, який значно перевищує його можливості та ресурси, намагається здійснити окупацію значної частини територій та позбавити суверенітету. У цьому контексті розгляд волі цивільного населення протистояти повномасштабному вторгненню є принциповим аспектом розуміння національної стійкості України.
В наступному матеріалі пропонуються результати аналізу того, якою мірою психологічні та соцієтальні фактори впливають на волю цивільного населення України до спротиву зовнішній воєнній агресії.
Дизайн. Емпірична основа аналізу складається з двох наборів даних, зібраних в різних дослідницьких проектах Інституту соціології НАН України (табл. 1). Перший набір об’єднує дані двох опитувань, проведених у рамках дослідницького проекту «Стресові стани населення України в умовах війни: поширеність, групи ризику та шляхи компенсації». Другий набір також об’єднує дані двох опитувань, проведених у рамках щорічного соціологічного моніторингу «Українське суспільство» (хвилі у 2021 та 2024 роках).
Таблиця 1. Характеристики опитувань, що використані для аналізу
| № | Метод збору даних, охоплення, період | N | Жінки | Чоловіки | Середній вік |
|---|---|---|---|---|---|
| Дослідницький проект «Стресові стани населення України в умовах війни: поширеність, групи ризику та шляхи компенсації» | |||||
| 1 | CATI => CAWI*, репрезентативне опитування дорослого населення України (18-69)**, жовтень 2023 | 2767 | 54.0% | 46.0% | 42.8 |
| 2 | CATI => CAWI*, репрезентативне опитування дорослого населення України (18+)**, листопад 2024 | 413 | 51.3% | 48.7% | 49.0 |
| Соціологічний моніторинг «Українське суспільство» | |||||
| 3 | Самозаповнення, репрезентативне опитування дорослого населення України (18+), листопад 2021 | 1800 | 54.8% | 45.2% | 47.8 |
| 4 | CATI => CAWI*, репрезентативне опитування дорослого населення України (18+)**, червень 2024 | 4101 | 59.2% | 40.8% | 45.6 |
* Телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) було використано для залучення респондентів до дослідження, а Інтернет-інтерв’ю з використанням комп’ютера (CAWI) було використано для збору відповідей за основною частиною анкети шляхом надання відповідного посилання на смартфони респондентів.
** Мається на увазі доросле населення, яке користується смарфонами.
Інструменти.
Для збору даних було використано такі інструменти вимірювання:
1) Воля до спротиву (залежна змінна) вимірювалася за допомогою запитання про готовність більшості людей з оточення респондента терпіти теперішні та майбутні труднощі життя, незважаючи на різноманітні труднощі, що виникають в їх житті через війну.
2) Психологічні чинники. Було використано набір питань щодо актуальності стресорів воєнного часу, негативних життєвих обставин за останні 12 місяців та експрес-тест психологічного дистресу «SCL-9-NR» (примітка 1).
3) Соцієтальні чинники. Було використано питання щодо національно-територіальних ідентичностей та шкалу «CI-WPA-5», призначену для вимірювання загальних установок щодо позиції країни у війні (містить п’ять індикаторів – поточні результати воєнного протистояння, найближчий сценарій подій на фронті, можливості держави та суспільства вести війну, зовнішньо-політична ситуація, очікуваний переможець після припинення воєнних дій).
Результати. У листопаді 2024 року близько 40% респондентів сказали, що більшість їх оточення готова терпіти труднощі війни стільки, скільки потрібно, майже 30% - лише обмежений час, близько 14% - не готові терпіти вже зараз, і приблизно стільки ж вагалися з відповіддю. Раніше, у червні того ж року, розподіл відповідей на те саме запитання був схожим (рис. 1). Це свідчить про стабільність громадської думки з цього питання у 2024 році.
Рис. 1. Показники волі до спротиву серед українців впродовж 2024 року, %
Розглядаючи динаміку актуальності стресорів воєнного часу у 2024 році, слід відзначити її зростання порівняно з 2023 роком (рис. 2). Винятком стали переживання від почутого та побаченого в ЗМІ. Але у 2023 році цей стресор вже був актуальним для більш ніж 80% респондентів, тому підвищення його актуальності було дуже малоймовірним.
Актуальність решти одинадцяти стресорів у 2024 році зросла. Якщо говорити лише про статистично значуще її зростання, то слід вказати наступне:
- проблеми зі здоров’ям родичів респондентів;
- значні фінансові або матеріальні втрати;
- згадування стресового досвіду з минулого та відповідні негативні почуття;
- виконання службових обов'язків у небезпечних умовах;
- конфлікти з друзями чи колегами, спровоковані військовою ситуацією.
Рис. 2. Актуальність стресорів воєнного часу, %
Так само у 2024 році зріс загальний психологічний дистрес серед українців (рис. 3). Якщо у жовтні 2023 року нормальний рівень психологічного дистресу демонстрували 68,8% респондентів, підвищений – 20,9%, високий – 10,3%, то в листопаді 2024 року нормальний рівень був притаманний лише для 40,9% респондентів, підвищений – для 32,0%, високий – для 27,1% (примітка 2). Таким чином, можна припустити, що і зараз більша половина населення України виходить за межі норми за таким показником, як руйнівний психологічний стрес.
Рис. 3. Рівні психологічного дистресу, %
Розглянемо, як стресори воєнного часу та загальний психологічний дистрес пов’язані з готовністю терпіти труднощі, пов’язані з війною. До стресорів воєнного часу, які демонструють зв’язок з волею до спротиву, відносяться дискримінація через приналежність до певної соціальної групи, значні фінансові чи матеріальні втрати, погані умови на новому місці проживання, а також спогади про стресовий досвід минулого та відповідні негативні почуття. Адитивний індекс, розрахований за кількістю відповідних стресорів, що є актуальними для респондента, і розділений на три інтервали, допоможе сформувати загальну розуміння тиску, який стресори воєнного часу чинять на волю до спротиву (рис. 4).
Як і очікувалося, найсильніша воля до спротиву спостерігається серед респондентів, які повідомили лише про один стресор воєнного часу або взагалі про їх відсутність. Майже половина респондентів відповідної групи демонструють найбільшу волю до спротиву. Серед респондентів, які вказали два стресори, погіршення відбувається насамперед за рахунок збільшення частки тих, хто готовий терпіти труднощі, але лише впродовж обмеженого часу. При зіткненні з трьома-чотирма стресорами кількість тих, хто вже не готовий терпіти труднощі, значно зростає і становить найбільшу частку в цій групі.
Рис. 4. Воля до спротиву та стресори воєнного часу (2024, N = 413), %
Наслідки загального психологічного дистресу («SCL-9-NR») менш чіткі (рис. 5). Лише респонденти, які переживають високий рівень дистресу, демонструють гірші показники волі до спротиву. Інші два рівні мають дуже схожі розподіли.
Рис. 5 Воля до спротиву та психологічний дистрес (2024, N = 413), %
Тепер проаналізуємо дані, що демонструють зв’язок між волею до спротиву та негативними життєвими обставинами, з якими стикалися респонденти за останні 12 місяців (рис. 6). Останні також можуть розглядатися в якості психологічних стресорів.
Як видно поширеність таких життєвих обставин у 2024 році збільшилися порівняно з 2021. Результати цього порівняння можуть слугувати непрямим підтвердженням значного погіршення психологічного стану українців у 2024 році, порівняно з 2023.
Рис. 6. Поширеність негативних життєвих обставин за останні 12 місяців, %
Якщо ми подивимося, які чотири варіанти з наведених на попередньому графіку були найбільш тісно пов’язані з волею до спротиву, рейтинг від першого до четвертого буде наступним:
- втрата соціального оптимізму та надії на покращення ситуації в країні;
- відчуття безпорадності перед свавіллям влади;
- втрата віри у власні сили і небажання робити будь-що;
- перебування у великій матеріальній скруті.
Розглядаючи їх зміст, ми можемо виявити певні паралелі зі стресорами військового часу з першого набору даних (табл. 1: жовтень 2023 р., N = 2767). Втрата соціального оптимізму та відчуття безпорадності перед владою прямо вказують на вплив соціальних факторів на зменшення волі до спротиву. Втрата віри в свої сили, близька до травматичних спогадів, має психологічну природу. Серйозні матеріальні труднощі є близькими за смислом до значних фінансових або матеріальних втрат. Вплив цих факторів стресу на волю до спротиву загалом відображає результати, описані раніше (рис. 7).
Рис. 7. Воля до спротиву та негативні життєві обставини (2024, N = 4101), %
Отже, ми можемо оцінити зв’язки між стресорами воєнного часу, психологічним дистресом та волею до спротиву наступним чином (рис. 8). По-перше, стресори воєнного часу впливають як на загальний психологічний дистрес, так і на волю до спротиву. Відповідно, існує слабкий від’ємний зв’язок між психологічним дистресом і бажанням чинити опір, обумовлений спільними причинами, які лише частково є ідентичними. Одне з моїх попередніх досліджень психологічного дистресу (Дембіцький, 2020: с. 204-207) свідчить про те, що його слід пов’язувати з повсякденним життєвим досвідом, який має слабкий зв’язок із соціально-політичними явищами. У свою чергу, воля до спротиву більшою мірою тяжіє до соціально-політичної сфери.
Рис. 8. Концептуальна модель: стресори воєнного часу, психологічний дистрес та воля до спротиву
Наступне питання – наскільки воля до спротиву залежить від соціальних чинників. Як демонструють емпіричні дані, групова ідентичність – як громадянська, так і етнічна, позитивно сприяє підтримці волі до спротиву серед українців (рис. 9). Самоідентифікація з громадянами Європи також була пов’язана з порівняно більшим її рівнем.
Рис. 9. Воля до спротиву та національно-територіальні ідентичності (2024, N = 4101), %
Водночас не можна стверджувати, що воля до спротиву тісніше пов’язана з громадянською та іншими переліченими тут ідентичностями, ніж з психологічними факторами. Тому важливо використовувати більш конкретні змінні, які фіксують соціально-політичні аспекти життя країни під час війни. До ключових аспектів, за якими респонденти визначають необхідність і тривалість подальшого спротиву, на мою думку, належать установки щодо позиції країни у війні (примітка 3). Описові результати підтверджують правдивість цієї гіпотези (рис. 10).
Рис. 10. Воля до спротиву та установки щодо позиції країни у війні (2024, N = 4101), %
Ми використали логістичну регресію, щоб перевірити, чи залишаються різноманітні фактори значущими предикторами волі до спротиву, якщо вони аналізуються разом. Результати четвертого опитування найбільше підходять для цих цілей (табл. 1: червень 2024 р., N = 4101), оскільки включають найбільш повний набір релевантних змінних.
| Воля до спротиву | 0 – готові терпіти, але лише обмежений час; не готові терпіти вже зараз; важко відповісти; 1 – готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. |
| Національно-територіальні ідентичності | 0 – громадяни України; громадяни Європи; представник свого етносу; нації; 1 – інші варіанти. |
| Установки щодо позиції країни у війні | 0 – невизначені; 1 – негативні: виразно негативні; помірно негативні; 2 – проміжні; 3 – позитивні: виразно позитивні; помірно позитивні. |
Результати бінарної логістичної регресії демонструють не лише статистичну значимість результатів, але й, враховуючи отримані ефекти, їх концептуальну релевантність. Загалом ці результати підтверджують, що установки щодо позиції країни у війні найбільше впливають на волю до спротиву. Крім того, негативні життєві обставини та національно-територіальна ідентичність залишаються важливими факторами (рис. 11).
З метою перевірки робастності результатів було оцінено вплив на них низки контрольних змінних – статі, віку і регіону проживання (Захід, Центр, Південь, Схід). Жоден із цих факторів не продемонстрував статистично значущого впливу на залежну змінну та не вплинув на результати, відображені на графіку. Тест на мультиколінеарність підтвердив її відсутність (GVIF < 1,1).
Рис. 11. Воля до спротиву та предиктори різної природи: бінарна логіснична регресія (2024, N = 4101)
Псевдо R2 для моделі: 0.091 (Hosmer and Lemeshow), 0.117 (Cox and Snell), 0.157 (Nagelkerke).
Абривіатури на діаграмі: WTresist – воля до спротиву; CIWposition – установки щодо позиції країни у війні; DLsituations – кількість негативних життєвих обставин за останні 12 місяців; Ukr,EU,Ethnic – громадянин України, громадянин Європи або представник свого етносу, нації (ідентичності).
Висновки. Отримані результати вказують, принаймні, на три виміри у формуванні волі до спротиву: прагматичний, емоційний та ціннісний.
Прагматичний вимір представлений установками щодо позиції країни у війні. Вплив цього виміру є найбільш суттєвим. Наприклад, значення Nagelkerke R2 для моделі, яка включає лише цю незалежну змінну (R2 = 0,122), майже вдвічі перевищує відповідне значення для результатів спільного використання двох інших незалежних змінних (R2 = 0,066).
Емоційний (переживання складних життєвих обставин за останні 12 місяців) та ціннісний (національно-територіальна ідентичність) виміри дуже близькі за силою впливу на волю до спротиву. Nagelkerke R2 для моделі, яка включає лише емоційний компонент як незалежну змінну, становить 0,04, тоді як для моделі, яка використовує лише ціннісний параметр, він становить 0,035.
Важливо відзначити, що змістовні характеристики змінних, що описують ці параметри, підкреслюють переважання соціальних характеристик. Однак ці психологічні фактори переважно мають соціальне походження.
Примітки:
1) Експрес-тест «SCL-9-NR» є скороченою версією психологічного тесту «SCL-90-R», що був розроблений Л. Дерогатісом (Derogatis & Fitzpatrick, 2004). Експрес-тест «SCL-9-NR» розроблено для використання в соціологічних дослідженнях серед українського населення. Він 9 окремих індикаторів, кожен з яких пов’язаний з відповідним симптоматичним виміром психологічного дистресу: соматизацією, обсесивністю-компульсивністю, міжособистісною сензитивністю, депресією, тривогою, ворожістю, фобійною тривожністю, параноїдальними ідеями та психотизмом. За його розробки було використано різноманітні процедури валідизації та перевірки надійності. Загалом, різноманітні аспекти якості шкали були досліджені у 12 опитуваннях. Деякі з них були репрезентативними опитуваннями дорослого населення України, інші – спеціально підготовленими методичними дослідженнями для оцінки конкретних аспектів валідності та надійності тесту (Дембіцький, 2016; Дембіцький, 2022).
2) Критеріальні значення, що розрізняють рівні психологічного дистресу, визначено за результатами серії досліджень (Дембіцький, 2022: с. 323-327). Медіани адитивного значення «SCL-9-NR» у вибірках генеральної сукупності України визначають нормальний рівень. Медіани адитивного значення «SCL-9-NR» у вибірках респондентів, які відчувають вплив значних негативних стресорів (наприклад, погане фізичне здоров’я або раптове погіршення життєвої ситуації), визначають підвищений рівень. Медіани адитивного значення «SCL-9-NR» у вибірках респондентів, які мають психічні розлади (наприклад, розлади особистості, афективні або невротичні розлади), визначають високий рівень. Але важливо розуміти, що рівні психологічного дистресу не вказують на конкретні їх причини, як, наприклад, погане фізичне здоров’я або психічні проблеми.
3) Установки щодо позиції країни у війні визначались за результатами відповідей на індикатори шкали «CI-WPA-5»: спочатку розраховувалися значення відповідної латентної змінної, а потім на цій основі визначалися установки. Для респондентів, яким було важко відповісти на більшість показників шкали, обиралися невизначені установки.
Джерела:
- Derogatis, L., & Fitzpatrick, M. (2004). SCL-90-R, the Brief Symptom Inventory (BSI), and the BSI-18. In M.E. Maruish (Ed.), The use of psychological testing for treatment planning and outcomes assessment. Vol. 3: Instruments for adults (pp.1–42). New Jersey, London: Lawrence Erlbaum Associated Publishers.
- Дембіцький, С. (2016). Експрес-тест SCL-9-NR: методика оцінювання виразності психологічного дистресу для масових опитувань. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, (1), 52-64.
- Дембіцький, С. (2020). Цивілізаційна суб’єктність України з точки зору соцієтальних цінностей: стан масової свідомості. В С. Пирожков, В. Смолій, Г. Боряк, Я. Верменич та ін. (Ред.), Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності: національна доповідь (сс. 195–207), Київ: Інститут історії України НАН України.
- Дембіцький, С. (2022). Індекс психологічного дистресу SCL–9–NR. В Є. Головаха, С. Дембіцький (Ред.), Комплексні вимірювальні інструменти в соціологічних дослідженнях: розроблення, адаптація, обгрунтування достовірності (сс. 292–330), Київ: Інститут соціології НАН України.