В 80-ті роки минулого століття захопилася ідеями теорії нелінійних систем, у нас більше відомої під ім'ям синергетики. Наприкінці 80-их перейшла на роботу у відділення соціології Інституту філософії Академії наук України. В 1993 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Синергетичні передумови інтеграції мікро- макросоціологічних підходів», пов'язану із проблемою мікро-макро інтеграції в соціології й потенційності синергетики як методологічної основи інтегративних пошуків.
В 2005 році захистила докторську дисертацію на тему: «Соціальна самоорганізація: синергетична парадигма, можливості соціальних інтерпретацій», у якій була запропонована авторська модель процесів соціальних змін, заснована на об’єднанні організаційних і самоорганізаційних механізмів соціальної динаміки. З 2001 року активний член Українського синергетичного товариства, популяризатор синергетичних ідей у сфері соціо-гуманітарного пізнання. Активний співробітник лабораторії постнекласичних досліджень при Центрі гуманітарних досліджень НАН України. Автор більш ніж 150 наукових публікацій. Основні – зазначені монографії.
Найбільш вагомі роботи представлені на сайті Українського синергетичного товариства.