До уваги соціологічної спільноти: анонс №1, 2023 часопису «Соціологія: теорія, методи, маркетинг»
У №1 (повна електронна версія на початку квітня) публікуються:
Piotr Sztompka. The Bright Side of a Tragedy: on the Unintended and Unanticipated Consequences of the Barbaric Aggression
Виступ професора П.Штомпки на пленарному засіданні Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: війна, насиллля, суспільні порядки», 15–16 грудня 2022 р. Розглядаються суспільні та політичні наслідки, часто зараз несповна передбачувані, війни Росії проти України, проінтерпретовані як «корисні функції» у термінології Л.Козера або суспільні надбання будь-якого конфлікту. Виокремлено десять таких «яскравих спалахів світла серед темряви війни» для України, серед яких утвердження та зміцнення української національної ідентичності, підйом та мобілізація громадянського суспільства, новий рівень легітимності держави та армії, переконливі зразки суспільної стійкості, зміцнення європейського та євроатлантичного цивілізаційного вибору країни та інші.
Сергій Макеєв. Апологетика культури як апологетика війни: випадок Вернера Зомбарта
Аналізується маловідома сторінка творчості В.Зомбарта, а саме його ставлення до Першої світової війни і її розуміння найавторитетнішим суспільствознавцем початку минулого століття як головного конфлікту епохи — конфлікту національних світоглядів, а разом з ним мету і смисли всесвітньоісторичної місії народу Німеччини. Зокрема у своїй книзі 1915 року «Торгаші і герої. Роздуми патріота» В.Зомбарт виправдовує війну з боку Німеччини тим, що розвиток економіки, культури, комунікації, який зумовлений і просувається ринковим капіталізмом, обертається наслідками, які руйнують самі підстави існування людства. В описах В.Зомбарта незаперечна, як він переконаний, духовна значущість війни затуляє і марґіналізує біль, страждання, втрати й руйнування, які її супроводжують.
Людмила Калашникова, Олена Лісеєнко. Загрози соціальній безпеці населення на Півдні України: нові виклики та шляхи мінімізації
Обговорюється рівень соціальної безпеки Південного реґіону країни до та після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Окреслено нові загрози окремим складовим соціальної безпеки населення Півдня України, пов’язані з війною, зокрема, демографічній, економічній, житловій, освітній, криміногенній, екологічній безпеці. Пропонуються можливі шляхи мінімізації таких загроз через запровадження низки економічних, соціальних і соціологічних механізмів подолання їх наслідків.
Володимир Ніколаєнко, Леонід Ніколаєнко, Юрій Яковенко Залізнична мобільність: соціальна історія та практики здійснення
Процес залізничної мобільності розглядається під кутом зору історії імперій, зокрема Великої Британії, в якій інституціалізація спочатку внутрішньої залізниці, а потім і в колоніях, відіграла неабияку роль у розвитку не лише англійської промисловості, а й світової, сприяла світовому соціально-культурному розвитку, включно з розвитком військової справи. Автори роблять висновок, що розвиток залізничної мобільності вписувався в постулати ідеології модернізації та раціоналізації суспільного життя, але інтерпретувався в категоріях колонізації чужого життєвого простору/часу, бо привчало до відповідного життєвого режиму і не лише під час руху залізницею.
Раїса Шульга. Культурна ідентичність як простір переживання психологічного комфорту особистості
Предмет розмірковувань автора – взаємозв’язок між переживанням особою своєї ідентичності і станом психологічного комфорту. Визначаються підходи до розуміння культурної ідентичності як такої, значущість її переживання для особистості. Мистецтво представлене як ефективний чинник задоволення потреби в переживанні ідентичності і досягнення стану психологічного комфорту. Описується буттєвісний характер втілених в творі параметрів ідентичності та екзістенційний вимір їхнього переживання особою.
В розділі «Дискусії» розміщені виступи учасників круглого столу «Достовірність соціологічного знання: теоретико-методологічний, емпіричний та дискурсивний аспекти» (модератор – Ольга Максименко), який відбувся 21–22 жовтня 2022 року в Інституті соціології Національної академії наук України. Захід був присвячений пам’яті В.М. Ворони, академіка НАН України, директора Інституту соціології з 1992 до 2021 року, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки. Подія відбулася в онлайновому режимі. Обговорювалися такі питання: а) теоретичні засади, методологічні принципи та емпіричні критерії достовірності; б) підходи до оцінювання достовірності та застосовувані інструменти; в) чинники, що впливають на достовірність даних дослідження; г) проблеми достовірності даних та обґрунтованості висновків у кількісних та якісних дослідженнях; д) виклики для масових соціологічних опитувань в Україні в умовах війни.
В розділі «Соціологічна публіцистика» поміщений есей Сергія Тарадайка. «Щодо плавання «русів» щодо дуже давнього та дратівливого питання стосовно «русів». Адже, врешті, це вікінґи, скандинави. На відміну від історичного дослідження, це звернення до звичайного досвіду та спроба його тлумачити в історичному плані засобами вже сучасної соціальної теорії.