Ми уже повідомляли про вечір, що відбувся у у Блакитній вітальні Будинку кіно, на якому провідні українські соціологи Євген Головаха (безпосередньо зі сцени), і Володимир Паніотто (у відеоформаті) провели презентацію своїх двох книжок – «Альтернативна соціологія» авторства Євгена Головахи та Соціологія в анекдотах» Володимира Паніотто.
На цій зустрічі був присутній журналіст однієї із кращих вітчизняних газет – «День» - Ігор Сюндюков, який на сторінках свого видання поділився з численними читачами своїми враженнями. Для такої високоінтелектуальної газети інтерес до проблем соціології та думок вітчизняних соціологів є багаторічним усвідомленим пріоритетом. Ось і тепер вони це підтвердили у матеріалі під назвою «Соціологія: про факти і жарти», констатувавши, що соціологія «котра вивчає реальний, а не очікуваний або омріяний кимось стан суспільства, дає змогу точно прогнозувати майбутнє цього суспільства».
У виступі директора Інституту соціології НАН України, члена-кореспондента НАН України, д.ф.н. професора Євгена Головахи, який був представлений як постійний і багаторічний автор газети «День», журналіст виділив декілька базових положень, або, як він їх назвав, «вузлів», а саме:
- Вузол перший. Соціологія та влада. Соціологічна ідея, якщо вона суперечить уявленням тих, хто перебуває біля керма влади, сприймається ними не як об’єкт пізнання, а як чийсь злий намір. Можливо, саме тому й досі часто трапляється таке явище, коли влада та ЗМІ побоюються (або не вважають за потрібне) давати слово соціологам із сучасним знанням. Це небезпечно для суспільства.
- Вузол другий. Для соціологів найскладнішим об’єктом дослідження є людські спільноти та суспільні інституції. Причому в соціології є базова, визначальна категорія – це сукупність правил і норм, за якими живуть люди; до того ж слід мати на увазі, що навіть погані правила кращі, ніж відсутність правил. Дуже важливою категорією є легітимність влади, пов’язана з довірою до неї (законність влади – то дещо інше, це з юридичною площини).
- Вузол третій. Діє закон соціальної інерції – реалії змінюються, але через інерцію значна частина суспільства блокує зміни. Це може привести до революцій з абсолютно непередбачуваними наслідками. Я особисто, зазначив Євген Іванович, є прихильником соціальної еволюції, а це (знову жарт) – «шлях соціальних змін, прихильники яких помирають своєю, природньою смертю».
На відміну від багатьох революціонерів! Сучасна Росія цей шлях не пройшла, що значною мірою і пояснює її агресивність, кошмари та трагедії.
(Тут журналіст до слова згадав, що Євген Іванович має особистий досвід (це було в часи перебудови) «навчання» майбутніх високопосадовців Росії, зокрема віце-прем’єра РФ Міхаїла Полтораніна та теперішнього мера Москви Сєргєя Собяніна, основам демократії, в тому числі політичній етиці. Ця розповідь пана Євгена увійшла до книги «Детокс» серії «Бібліотека газети «День» (стор. 407-411). Зацікавлений читач може з нею ознайомитися.)
- Вузол четвертий. Нам зараз дуже важко. Але я побоююся, і підстави є, зауважив пан Євген, що після завершення війни на нас чекають ще тяжчі випробування. Адже буде суттєве розшарування суспільства, бо з’явилося дуже багато груп і прошарків, чиї інтереси ними сприймаються як пріоритетні, надважливі – без урахування інших груп (звідси – «тріщини» у світогляді й поведінці). Йдеться про багато груп і прошарків, яких, по суті, не було до війни. Це – зовнішні та внутрішні мігранти; бійці, які повертаються з фронту (і, з іншого боку, ті, хто на фронті не був); ті, хто втратив під час війни рідних та близьких, житло, взагалі все майно. Усе це може вихлюпнутися після війни. Нас чекають вкрай серйозні проблеми.
- Вузол п’ятий. Є реальна небезпека, що наша молодь буде поглинута соціальними мережами, «потоне» в них. Але значно більшу, просто страшну небезпеку я особисто, сказав промовець, вбачаю у неймовірно стрімкому, глобальному поширенні Штучного Інтелекту (ШІ). Вже зараз ШІ часто пише наукові статті (а то й художні тексти) не гірше, а то й краще за людину. Поки що ШІ служить нам. А що буде завтра? Адже небезпека тут у тому, що компоненти ШІ будуть навчатися не у людини, а один в одного. Чого вони будуть навчатися? Конструювати шляхи на Марс, проникати у людську свідомість чи створювати жахливі знаряддя війни? Цього не знає ніхто – і це величезна загроза цілому людству.
Підводячи підсумки, журналіст назвав аудиторію цієї надзвичайно корисної та цікавої зустрічі світоглядними однодумцями, відзначив великий інтерес і увагу слухачів і відзначив хороший настрій та задоволення присутніх, процитувавши також завершальні слова Євгена Головахи: «Без прямого спілкування з аудиторією, з людьми вчений втрачає зацікавленість у своїй діяльності. Ось ми з вами зустрілися, і в мене одразу покращився настрій».
Ілюструючи висновок про обопільний хороший настрій, журналіст навів декілька професійних жартів соціологів з презентованих книг обох авторів.
Зазначимо, що увага такої авторитетної газети як «День» є показником поваги високоінтелектуального видання з масовою аудиторією до діяльності українських соціологів, як серйозної, так і з доречним професійним гумором.
Повністю матеріал див. тут: https://day.kyiv.ua/article/den-ukrayiny/sotsiolohiya-pro-fakty-i-zharty