На платформі ЮТУБ оприлюднено інтерв’ю журналістки Юлії Бориско з людиною, яку вона назвала великим українцем – і представила як соціолога, психолога, філософа – з директором Інституту соціології НАН України, д.ф.н., член-кореспондентом НАН України Євгеном Головахою.
Почала розмову журналістка зі своєрідної «розминки» біля улюбленої кав’ярні гостя, під час якої він згадав свою студентську молодість, відповів на питання про свою професійну ідентичність – що вважає себе в першу чергу науковцем, а потім вже соціологом, психологом, директором, відповідальним за стан справ своєї установи і значною мірою усієї галузі, зазначив, що йому близька позиція стоїків – головне, не втрачати людську гідність.
Після чого журналістка з гостем неспішно попрямували до студії вулицями Києва, продовжуючи спілкування. На питання – коли науковцю було страшно – Євген Головаха згадав три моменти: паніку масового від’їзду українців в перші дні повномасштабного вторгнення Росії,осягнення у 2023 році, що партнери свідомо недодають нам допомогу, щоб ми не виграли і той стан невизначеності, який ми спостерігаємо після перемоги Трампа, при каденції якого для України можливі три сценарії майбутнього – гірший, кращий і середній.
Підтвердивши психологічні діагнози, які неодноразово фігурували в світових ЗМІ – що російський очільник є садистом, начисто позбавленим емпатії, а Трамп – імпульсивною нарцисичною особистістю – соціолог пояснив соціально-історичні і психологічні витоки сучасної турбулентності у світі.
А в студії розмова почалася з теми аморальної більшості. Відзначивши, що Євгена Головаху часто цитують гості студії різних фахів, яких запрошували, пані Юлія попросила розшифрувати цей термін. Тож соціолог пригадав свої дослідження з 2002 року, які так і назвав їх; «Феномен аморальної більшості в українському суспільстві». Відповідаючи на питання, респонденти переважною мірою висловлювались, що на їх думку більшість інших людей не зовсім моральні. Коли більшість говорить про більшість, то це виходить самооцінка цієї більшості. Хоча сам пан Євген вважає, що більшість все-таки моральна, притримується прийнятних норм. Все це можна виміряти шкалою соціального цинізму. Але не можна людей питати про них самих, якщо це стосується їх моралі, честі і т.п. Люди оцінюють себе значно поблажливіше. При цьому люди освічені не менш цинічні, просто вони можуть краще знаходити виправдання своїм вчинкам.
Коментуючи актуальні політичні теми вчений відзначив посилення авторитарних тенденцій в світовій політиці, зміцнення ультраправих політиків та диктаторських режимів і втрату впливовості демократичних поглядів. Виявилося, що саме Україна – і це її велика перемога, на думку гостя – нині стала передовим бастіоном захисту демократичного світу проти агресивних сил тиранії і активізувала мобілізацію європейських демократичних країн.
Посилаючись на дослідження, Є. Головаха наголосив, що лише 6% українців згодні поступитися окупантам, а більшість все-таки готова терпіти заради перемоги і не згодна на втрату територій.
Розмова виявилася цікавою. Вчений прокоментував декілька відомих психологічних концепцій, показав, як вони працюють в соціальній реальності, проаналізував взаємозв’язок матеріально-технічного прогресу та суспільних криз.
Констатував, що цінності самовираження в нашому суспільстві все ще поступаються так званим цінностям виживання і показав, як по різному діють люди в житті, в залежності від того, яка у них мотивація: на успіх чи на уникання невдач.
Україна нині потерпає від ординських імперських сил, у яких фантомні болі від втраченої імперії та ресентимент визначать агресивні мотиви та дії.
Відповідаючи на запитання журналістки, науковець пояснив, як працює в житті кожної людини концепція каузометрії, яку Євген Головаха разом із колегою висунув і обґрунтував багато років тому. Без конструювання майбутнього наш розвиток гальмується, тому треба мріяти і планувати.
На завершення цієї цікавої і різнопланової розмови очільник академічної соціології України підкреслив важливість того, що видатний соціолог Еміль Дюркгейм називав органічною солідарністю – як всередині країни, так і з міжнародними партнерами України.
Повністю див. тут: