До уваги соціологічної спільноти: анонс №2, 2023 часопису
«Соціологія: теорія, методи, маркетинг»
У №2 (електронна версія - на початок липня) публікуються:
ОЛЕНА КЛИМЕНКО. Взаємозв’язок динаміки поширення соціально-небезпечних хвороб із соціальними нерівностями та умовами воєнного часу в Україні
У статті проаналізовано теоретичні аспекти наукових досліджень проблем поширення соціально-небезпечних хвороб та розвитку соціології здоров’я. Особливу увагу приділено вивченню впливу соціальних нерівностей на поширення соціально-небезпечних хвороб в українському суспільстві. Зокрема, виокремлено нерівні можливості у доступі до медичного обслуговування різних категорій хворих на соціально-небезпечні недуги, стигматизацію, наявність територіально-просторових обмежень та різної якості надання медичних послуг. Аналізується також роль російської воєнної аґресії в погіршенні ситуації з поширенням соціально-небезпечних хвороб в країні.
ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК. Популістські орієнтації в українському суспільстві: витоки та характеристики відтворення
Досліджуються популістські орієнтації в українському суспільстві. На думку автора, вони пов’язані зі складною динамікою політичного розвитку українського суспільства. Як наслідок виник базисний «перехідний тип» особистості, який характеризується психологічною амбівалентністю – подвійним, суперечливим ставленням до перспектив розвитку суспільства. Під час повномасштабної російсько-української війни відбулася радикальна переоцінка власної держави та державних інституцій, тож антагонізм між населенням та елітою став тимчасово неактуальним. Проте повоєнна відбудова несе в собі ризики відродження та зростання популістських орієнтацій, оскільки економічні труднощі загострюватимуть нетерпимість до соціальної несправедливості.
МИКОЛА ШУЛЬГА. Іпостасі феномену очікувань
В статті розглядається бачення феномену очікувань в працях М.Вебера, Т.Парсонса, А.Шюца, В.Врума, Х.Хекхаузена, Н.Лумана, П.Бергера, Лукмана, Ю.Хабермаса, З.Баумана, І.Гофмана, Г.Гарфінкеля. Дослідження показало, що очікування є складним різноякісним явищем, яке не можна звести до одного знаменника. На основі теоретичного аналізу цих праць окреслено чотири типи очікувань: передінтенціональні очікування, раціонально-діяльнісні очікування, комунікативно-рольові очікування , фонові очікування. Здійснено детальний аналіз характеристик та особливостей кожного типу цих очікувань.
ВОЛОДИМИР РЕЗНІК. Теоретична діяльність в соціології: постпозитивістська типологія Дж. Берґера, М. Зелдича мол. та Д. Ваґнера
Презентується експлікація постпозитивістської типології теоретичної діяльності в соціології. Дж. Берґер, М. Зелдич та Д. Ваґнер арґументували цю типологію у низці своїх публікацій. Вони розрізнили типи: одиничні теорії соціальних феноменів, теоретичні / орієнтувальні стратегії, робочі субстантивні / методологічні стратегії розбудови теорій, теоретичні дослідницькі програми, емпіричні моделі. У теоретичному контексті соціологічної науки зміст поняття наукової дослідницької програми був суттєво розширений. Постпозитивістська типологія соціологічного теоретизування стала концептуальним знаряддям емпіричного виявлення тенденцій і патернів теоретичного зростання в соціології.
КИРИЛО ШАРАПОВ, ДЕВІД АНДЕРСОН, ОЛЬГА БУРОВА, ВІКТОРІЯ НАЗАРЕНКО, ОЛЕНА ПОЛІЩУК. Вплив пандемії COVID-19 на людей із інвалідністю в Україні: погляди людей з інвалідністю
Презентується методологія дослідження людей з інвалідністю, проблеми їх інформування про пандемію COVID-19 та їх доступ до медичного забеспечення під час пандемії. Автори розглядають COVID-19 та реакції української влади на пандемію як своєрідне збільшувальне скло, що дозволяє краще зрозуміти повсякденне життя людей з інвалідністю в Україні та вивчити, як можна і потрібно діяти по-іншому в контексті системи охорони здоров'я чи інших надзвичайних ситуацій. Висновки авторів окреслюють обставини укорінених економічних та соціальних поневірянь, з якими стикаються люди з інвалідністю в Україні, за зразком нерівностей на кшталт — статі, віку, локації, переміщення. Вони перетинаються з економічним становищем, що їх посилила, а не створила пандемія.
МАКСИМ КАСЯНЧУК, СЕРГО ЧІХЛАДЗЕ, ВІТАЛІЙ ДЖУМА. Проблеми повноти та достовірності стратегічної інформації стосовно ЧСЧ і транс-людей у країнах Східної Європи й Центральної Азії
Аналізуються результати експертного опитування активістів двох уразливих щодо ВІЛ спільнот (чоловіків, що мають секс із чоловіками (ЧСЧ), та трансґендерних людей), а також фахівців у сфері громадського здоров’я семи країн реґіону Східної Європи і Центральної Азії щодо стану стратегічної інформації стосовно ЧСЧ і транс-людей у контексті ВІЛ на національному рівні (якість, повнота, актуальність і використання даних). Також використано аналіз наукової літератури з досліджень цих спільнот. Автори роблять висновок, що повнота, актуальність і використання стратегічної інформації в країнах здебільшого залежать від доступності міжнародних ресурсів фінансової та технічної допомоги, а також інституційної спроможності організацій уразливих спільнот, зокрема у сфері адвокації інтересів репрезентованих ними спільнот в органах державної влади.
ТЕТЯНА ЛЮБИВА, ОЛЬГА МАКСИМЕНКО. Теоретико-методологічне розуміння поняття достовірності в соціології та суміжних галузях знань
Розглядається тлумачення поняття «достовірність» у різних царинах наукового знання та суспільного життя, а також про можливі перетини цих тлумачень із розумінням достовірності в соціології. Незважаючи на досить часте вживання слова «достовірність» у повсякденному житті, а також на цілком «прозору» етимологію цього слова («достовірний» — достойний, тобто гідний віри), у науковій літературі поки немає усталеної дефініції терміна «достовірність». Автори не претендують на вичерпне висвітлення поняття достовірності; утім сподіваються на подальше обговорення цієї тематики. Як перший крок, пропонується розглянути питання щодо розроблення статистичних показників, що давали би змогу кількісно оцінити достовірність результатів соціологічного дослідження.
ЮЛІЯ ГЕТМАН. Зарубіжний досвід досліджень громадсько-політичної активності онлайн
Проаналізовані нові теоретико-методологічні підходи та результати зарубіжних досліджень громадсько-політичної онлайн-активності. Зазначається, що на сьогодні дослідницький інтерес загострений залученням все більшої кількості громадян та безперервним розширенням способів політичної участі онлайн в демократичних країнах. Цей зарубіжний досвід вартий дослідницької уваги, адже може бути застосований і в дослідженні українського громадсько-політичного онлайн-активізму.
У рубриці СОЦІОЛОГІЧНІ ВИДАННЯ: РОЗДУМИ, РЕЦЕНЗІЇ представлена рецензія О.Куценко на монографію Володимира Шелухіна «Точка розходження: соціологія та економіка у тіні своїх витоків» (Київ: Видавництво Ліра-К, 2023. 336 с. ISBN 978-617-520-465-8).