Інтернет-видання Lviv Media звернулося до старшої наукової співробітниці Інституту соціології НАН України, к.с.н. Світлани Шевченко із проханням прокоментувати результати опитування Rating Group «Що очікують українці від 2026 року?», проведеного наприкінці 2025 р. у рамках міжнародного дослідження «End of Year». Журналістів цікавило, зокрема, чому знизилась частка тих, хто очікує покращення; як пояснити те, що люди в цілому залишаються оптимістами попри очікувані економічні труднощі; на чому тримається віра українців у майбутнє; чому різні групи суспільства мають неоднаковий запас стійкості тощо.
Українці входять у 2026 рік із поєднанням обережного оптимізму, втоми та тривоги, однак суспільство зберігає стійкість. Ключову роль у цьому відіграють соціальні зв’язки — підтримка близьких, залученість до спільних справ, волонтерство й відчуття власної корисності. Саме не-самотність і спільна дія допомагають людям витримувати тривалий тиск війни.
Важливим чинником суспільних настроїв залишається запит на справедливість, особливо щодо військових і ветеранів. Нереалізований запит на справедливість з боку держави підриває стійкість людей сильніше, ніж економічні проблеми.
Попри війну, українці виявляють меншу тривожність щодо майбутньої безпеки, ніж мешканці окремих європейських країн. Це пояснюється різною точкою відліку: в Україні війна вже стала реальністю, тоді як у Європі страхи часто формуються інформаційним фоном і потенційними загрозами.
Важливу роль відіграє інформаційне середовище. Надмірне споживання низькоякісного контенту в соцмережах посилює тривожність і виснаження. Натомість інформаційна гігієна, обмеження токсичних новин і фокус на якісному контенті допомагають зберігати психологічну рівновагу, а ще краще цьому сприяє заміна перегляду соцмереж на читання книг.
Якщо казати про окремі групи у суспільстві, то, як наголосила соціологиня, песимізм молоді, особливо молодих чоловіків, був помітний ще в даних Моніторингу-2024 Інституту соціології. Значною мірою це пов’язано з мобілізацією. Натомість старші вікові групи та жінки виявляють більшу психологічну стійкість, зокрема завдяки попередньому досвіду подолання криз і кращій адаптації до тривалих потрясінь.
Загалом інтерв’ю показує: український оптимізм у 2026 році – не наївний, а стриманий і відповідальний, заснований на згуртованості, запиті на справедливість та усвідомленому ставленні до реальності.
Повністю див.: