Нещодавно д.соц.н. Олена Стрельник опублікувала замітку під назвою «Розкажіть нарешті дівчатам правду про наукову роботу», в якій розповідається про труднощі, з якими стикаються українські науковиці. На завершення робиться висновок, що з великою долею імовірності серйозно займатися наукою вдасться лише за кордоном. В коментарях під цим матеріалом, серед іншого, зазначили, що перелічені проблеми у науковій царині стосуються не тільки жінок, але й чоловіків.
Чи справді все так безнадійно і депресивно, як слідує з цього матеріалу? На моє особисте переконання, ні. І в цьому матеріалі представлений альтернативний погляд на вибір життя в Україні, пов’язаного з наукою.
Так співпало, що 10 грудня минулого року на щорічних Соціологічних читаннях ім. Наталії Паніної я зробив доповідь «Вчені у стресі. Чи ні?». Дослідною базою мого виступу стали результати всеукраїнського опитування «Стресові стани населення України в контексті війни» (N = 2847), проведеного у жовтні 2023 року. Випадковим чином в масив було відібрано 48 осіб з науковим ступенем. І хоча це лише 1,7% усієї вибірки, така кількість, як продемонстрував статистичний аналіз, дозволяє зробити низку достовірних висновків про деякі аспекти життя цієї категорії респондентів, порівняно з рештою опитаних. Звісно, враховуючи різну дослідницьку мотивацію, фокус та дані в Олени Стрельник та в мене (я взагалі не збирався досліджувати це питання, коли починав свій проект), наші матеріали дуже різняться за стилем. Втім альтернативний погляд на проблему ніколи не завадить.
Слід також прийняти до уваги, що я буду звертатися окремо до жінок і чоловіків з науковим ступенем там, де мені дозволяють статистичні методи при заданій величині вибірки, та до усіх респондентів з науковим ступенем там, де специфіка методу аналізу потребує більше спостережень. Враховуючи науково-популярний характер матеріалу, далі будуть повідомлені головні знахідки без заглиблення у всі нюанси статистичного аналізу.
Перейдемо до розгляду результатів. Оскільки мій дослідницький проект присвячений стресовим станам під час війни, перше на що я звернув увагу в контексті розгляду людей з науковим ступенем – це найнижчий рівень психологічного дистресу (руйнівного стресу) серед них, порівняно з іншими. Коли я повідомив про це колегам, PhD Руслана Москотіна (вона, до речі, виграла останній конкурс кращого молодого соціолога року, який щорічно проводиться на Панінських читаннях) зауважила, що варто перевірити вплив статі респондента. Чомусь я упустив цей очевидний момент. Порада виявилася слушною і дозволила з’ясувати дуже цікаву особливість: нижчий рівень руйнівного стресу серед респондентів з науковим ступенем був обумовлений саме різницею між чоловіками і жінками. Але, що більш цікавіше – значимо найнижчий рівень був зафіксований саме серед жінок з науковим ступенем. Далі, з дещо вищим рівнем, йшли чоловіки, незалежно від наявності або відсутності наукового ступеня. А найбільший рівень був характерним для решти жінок, тобто серед респонденток без наукового ступеня.
Після цього я перевірив показники за окремими вимірами руйнівного стресу, серед яких досліджувалися такі:
- ворожість як імпульсивність і агресія;
- міжособистісна чутливість як низька самооцінка, сором’язливість та вразливість;
- соматизація як тілесний дискомфорт;
- тривога як напруженість, страх та погані передчуття;
- параноїдальні ідеї як підозрілість, недовіра і звинувачення інших;
- виснаження як занепад фізичних і психологічних можливостей;
- депресія як пригніченість і тужливість.
Виявилося, що жінки з науковим ступенем характеризуються нижчим рівнем ворожості та параноїдальних ідей за решту респондентів, а також нижчим рівнем соматизації та виснаження за інших жінок. При цьому для жінок є характерним більш високий рівень депресії, порівняно з чоловіками. Науковий ступінь в цьому останньому випадку ніякого ефекту не має.
Отже, жінки з науковим ступенем, дійсно, демонструють нижчі показники як руйнівного стресу загалом, так і його окремих специфічних вимірів. Що стосується виключення з показниками депресії, то тут в знаки може даватися більша жіноча чутливість до різноманітних негативних подій, яких зараз дуже багато.
Далі я звернувся до аналізу даних, що описують ціннісний вимір індивідуального життя (матеріал, в якому дуже коротко представлений мій підхід до ціннісної проблематики). Для цього у дослідженні був застосований Індекс ціннісних сил і амбіцій, що складається з 26 індикаторів, які оцінюють 13 індивідуальних цінностей: психологічний комфорт, міжособистісні стосунки, фізичне здоров’я, особиста свобода, моральність, багатство, домашній комфорт, краса, статус, влада, самореалізація, знання, дозвілля. Додатково, крім аналізу цінностей, Індекс дозволяє побудувати 4 показника:
- рівень ціннісної апатії, або сукупної незацікавленості в реалізації тих чи тих індивідуальних цінностей;
- рівень ціннісної виснаження, або сукупного бажання реалізувати ті чи ті індивідуальні цінності за недостатності життєвих сил для цього;
- рівень ціннісної фрустрації, або сукупного бажання реалізувати ті чи ті індивідуальні цінності за відчуття незалежності такої реалізації від самого респондента;
- рівень ціннісної сили, або сукупного бажання реалізувати ті чи ті індивідуальні цінності за наявності життєвих сил для цього.
В аспекті цих чотирьох показників виявилося, що чоловіки з науковим ступенем характеризуються нижчою ціннісною апатією у порівнянні з респондентами без наукового ступеня, нижчим ціннісним виснаженням у порівнянні з жінками загалом, а також вищою ціннісною силою у порівнянні з респондентами без наукового ступеня. В свою чергу жінки з науковим ступенем демонструють нижчий рівень ціннісної фрустрації та вищий рівень ціннісної сили у порівнянні з рештою жінок.
Тобто в контексті цих показників перевага на боці чоловіків з науковим ступенем, а жінки з науковим ступенем переважають жінок без нього. Що стосується окремих показників Індексу їх доведеться розглядати без поділу за статтю: усіх респондентів без наукового ступеня у порівнянні з респондентами з науковим ступенем.
Загалом перелічені вище індивідуальні цінності поділяються на декілька ціннісних сфер. До сфери базових потреб належать цінності фізичного здоров’я, психологічного комфорту та міжособистісних стосунків. Моральність та особиста свобода складають сферу універсальних орієнтирів. Решта цінностей складають сферу успіху, яка поділяється на три частини: 1) домашній комфорт, багатство і краса (зона приватності); 2) влада і статус (зона домінування); 3) дозвілля, самореалізація і знання (зона взаємодії з оточуючим світом).
Розглядаючи ціннісну сферу базових потреб, можна виокремити лише один індикатор з шести, за яким особи з науковим ступенем значимо відрізняють від решти опитаних:
Забезпечення доброзичливості та співчутливого ставлення близьких (цінність міжособистісних стосунків)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 6,4 | 0,0 |
| Є бажання, але нема сил | 9,2 | 6,2 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 20,9 | 12,5 |
| Є і бажання, і сили | 63,6 | 81,2 |
Як можна побачити, готовність інвестувати сили в підтримання позитивних стосунків з близькими є на порядок вищою серед респондентів з науковим ступенем. В той же час ці відмінності важко назвати принциповими, оскільки і серед респондентів без наукового ступеня частка тих, хто демонструє таку готовність, становить майже дві третини.
Так само лише один індикатор з ціннісної сфери універсальних орієнтирів демонструє відмінності між цими категоріями респондентів:
Забезпечення слідування своїм моральним принципам (цінність моральності)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 4,8 | 0,0 |
| Є бажання, але нема сил | 11,5 | 8,3 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 13,8 | 0,0 |
| Є і бажання, і сили | 70,0 | 91,7 |
І так само відмінності хоча і є відчутними, але не є принциповими. Загалом, як цінність міжособистісних стосунків, так і цінність моральності, є, за результатами опитування, найважливішими серед українців. Вони займають першу і другу позиції відповідно.
Більша кількість індикаторів демонструє цікаві відмінності, коли мова заходить про ціннісну сферу успіху. Але і тут спостерігається нерівномірний розподіл інформаційно важливих індикаторів в різних зонах цієї сфери. Наприклад, таким є лише один індикатор із зони приватності:
Забезпечення надійного джерела доходів (цінність багатства)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 3,6 | 0,0 |
| Є бажання, але нема сил | 16,9 | 12,5 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 43,7 | 35,4 |
| Є і бажання, і сили | 35,7 | 52,1 |
І знову ситуація на користь людей з науковим ступенем. Але зміни не лише відчутні, але й принципові. Якщо серед респондентів без наукового ступеня відносну більшість складають особи, які обмежені у забезпеченні надійного джерела доходів, то серед респондентів з науковим ступенем абсолютну більшість складають ті, хто мають і бажання, і сили для відповідної активності.
Що стосується зони домінування, то вже два індикатори (з чотирьох) демонструють цікаві відмінності:
Забезпечення важелів впливу на інших людей (цінність влади)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 45,1 | 29,2 |
| Є бажання, але нема сил | 13,1 | 14,6 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 20,6 | 20,8 |
| Є і бажання, і сили | 21,2 | 35,4 |
Забезпечення важливості свого соціального положення (цінність статусу)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 19,4 | 25,0 |
| Є бажання, але нема сил | 15,7 | 12,5 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 29,6 | 8,3 |
| Є і бажання, і сили | 35,3 | 54,2 |
В цілому як цінність влади, так і цінність статусу, мають перефірійний статус в українському суспільстві – дві третини або не проявляють до них інтересу, або відчувають виснаження чи фрустрацію, коли мова заходить про їх задоволення.
Щодо індикатору влади, то ситуація не змінюється категорично: хоча відносна більшість людей з науковим ступенем проявляє бажання мати важелі впливу на інших людей, майже така ж кількість з цієї групи такого бажання взагалі не має. Серед людей без ступеня про відсутність такого бажання говорить майже половина.
А ось при розгляді індикатору статусу ситуація змінюється, в певному розумінні, на протилежну. Хоча серед людей без наукового ступеня відносна більшість має бажання та сили для забезпечення важливості свого соціального положення, їх кількість є доволі близькою до частки тих, хто має таке бажання, але вважає, що це від них не залежить. В той же час, серед респондентів з науковим ступенем абсолютна більшість заявляє про бажання та сили у забезпеченні цього аспекту статусу.
Нарешті, найбільша кількість індикаторів, що демонструють значимі відмінності, належить до зони взаємодії з оточуючим світом. Очікувано, тон тут задають індикатори, пов’язані з цінністю знання. Ще один індикатор, що також не викликає подиву, пов’язаний з цінністю самореалізації:
Забезпечення нових цікавих знань або інформації (цінність знання)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 8,0 | 2,1 |
| Є бажання, але нема сил | 19,5 | 16,7 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 16,3 | 2,1 |
| Є і бажання, і сили | 56,2 | 79,2 |
Забезпечення орієнтації у важливих подіях і новинах (цінність знання)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 12,5 | 2,1 |
| Є бажання, але нема сил | 14,3 | 10,4 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 21,8 | 18,8 |
| Є і бажання, і сили | 51,4 | 68,8 |
Забезпечення повної віддачі у професійній, творчій або іншій справі, якою Ви захоплюєтеся (цінність самореалізації)
| Наявність бажання та сил | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Немає такого бажання | 11,8 | 0,0 |
| Є бажання, але нема сил | 24,6 | 25,0 |
| Є бажання, але це ніяк від мене не залежить | 20,4 | 14,6 |
| Є і бажання, і сили | 43,2 | 60,4 |
Цінність знання, разом з цінностями міжособистісних стосунків та моральності, виконує важливу підтримуючу роль в українському суспільстві під час війни. Тому не дивно, що в усіх групах абсолютна більшість респондентів повідомила про сили і бажання її забезпечення. Однак, якщо серед респондентів без наукового ступеню про це повідомило близько половини опитаних, то серед респондентів з науковим ступенем – вісім з десяти (індикатор про знання або інформацію) та сім з десяти (індикатор про новини і події).
За індикатором щодо повної віддачі у професійній, творчій або іншій справі в обох групах визначальним є вибір на користь наявності бажання і сил. Але серед респондентів без ступеня цей вибір зробила відносна більшість, а серед респондентів зі ступенем – абсолютна.
Загалом наведені дані за окремими індикаторами вказують на те, що серед осіб з науковим ступенем більшою мірою посилюється саме ціннісна сфера успіху. А це дуже погано узгоджується з тим, що наукової діяльності в Україні слід уникати.
Останньою частиною інформації, яку я наведу в цьому короткому матеріалі, є задоволеність своєю роботою у відповідних групах:
Якою мірою Ви задоволені своєю роботою у цілому?
| Міра (не)задоволеності | Категорія респондентів | |
|---|---|---|
| Без ступеня | Зі ступенем | |
| Зовсім не задоволені | 5,4 | 2,3 |
| Скоріше не задоволені | 14,2 | 11,4 |
| Важко сказати, задоволені чи ні | 25,1 | 11,4 |
| Скоріше задоволені | 36,8 | 38,6 |
| Цілком задоволені | 18,5 | 36,4 |
Звісно, ми не знаємо, чи працюють респонденти з науковим ступенем саме в наукових установах, але зв’язок вищої задоволеності роботою з науковим ступенем є очевидним. Більше того, якщо кількість осіб з науковим ступенем, які не працюють, становить 8,3%, то серед респондентів з вищою освітою (спеціаліст, магістр) – 20,5%.
Щонайменше ми можемо сказати про те, що життєвий досвід, який особа отримує в процесі наукової діяльності при написанні дисертації або дисертацій, позитивно впливає на її подальше життя та, зокрема, умови трудової діяльності.
Відповідаючи на питання «Чи варто займатися наукою в Україні?», моя відповідь: звісно, так. Втім є, принаймні, дві умови. Перша – ціннісна. Знання та самореалізація надихають вас? Тоді наука – хороший вибір. Легко не буде, але вам ніде не буде легко. Бо «добре там, де нас нема». Таке життя. Без цих двох цінностей інші ціннісні устремління навряд допоможуть або навіть можуть зашкодити. Друга умова – колективна. Наука не тільки кумулятивний різновид людської діяльності, але й, в значному ступені, колективний. Тому треба докласти зусиль, щоб потрапити до хорошої команди, де ви зможете науково зростати і приносити користь, а вам у цьому будуть сприяти. Тому якщо ваше наукове життя нестерпне, можливо, ви у чомусь з цього схибили.
І наостанок. В кожного своя історія, свій життєвий курс. Колись я дуже захотів приєднатися до академічної соціології саме через те, що познайомився з науковими роботами д.соц.н. Наталії Паніної. Вона багато робила і багато зробила. І для науки, і для країни, в якій жила. Могла легко переїхати до Сполучених Штатів Америки, але залишилася в Україні. З таких жінок і пропоную брати приклад.