Фото: Brian Lawless/PA
Республіка Ірландія (далі – РІ) надала статус отримувача тимчасового захисту більше, ніж 100 тисячам втікачів від війни з України (на 14 березня 2024 року цей статус набули 105,032 особи). Протягом двох років ця кількість змінювалася: частина людей повернулися в Україну, дехто – перебрався в інші країни (в Канаду, США та інші). Мігранти, що опинилися на тривалий час в нових для себе соціальних, економічних, культурних умовах, мусять вибудовувати повсякденне життя, вирішувати щоденні питання, які постають в умовах іншої країни. Декотрі виклики є подібними, наприклад, звикання до нових кліматичних умов, до місцевої кухні. Спільним викликом, хоча і диференційованим (залежно від рівня володіння англійською мовою), є необхідність підтримання комунікацій в іноземному середовищі. Поряд з цим, специфічні виклики постають, наприклад, перед батьками дітей шкільного віку, для яких треба знайти місце в місцевій школі, часом – продовжуючи онлайн-навчання в українській школі. Студенти різного віку за бажання йдуть навчатися в ірландських освітніх закладах і для цього треба розібратися із особливостями і можливостями освітньої системи. Багато з біженців мають проблеми фізичного, ментального здоров’я, для вирішення яких треба орієнтуватися в особливостях системи охорони здоров’я РІ.
Звернемо увагу в цьому дописі на можливості мереж соціальних комунікацій, які допомагають втікачам від війни з України пристосуватись до нових реалій.
Державна мережа соціальних служб щодо супроводу отримувача статусу тимчасового захисту. Представники соціальних служб (в цих підрозділах тепер часто працюють вихідці з України) вже в аеропорту зустрічають новоприбулих, скеровують до розподільчого центру в Дубліні і допомагають оформити необхідні документи для отримання тимчасового захисту після підтвердження, що людина має на нього право (зокрема, є громадянином України / має вид на проживання, знаходилася на території України станом на 24 лютого 2022 року). У разі потреби розміщення в державному житлі, відділ розподілу житла надає адресу, за якою треба з’явитися і отримати підтвердження щодо місця проживання у місті, містечку, селищі одного із 26 графств Ірландії (одиниця адміністративного поділу). Наявність адреси проживання створює можливість звертатися за соціальною підтримкою в місцеві центри соціального захисту. Наявність статусу соціального захисту (інвалід, пенсіонер, безробітний тощо) надає змогу отримувати практично безкоштовну медичну допомогу. На всіх початкових етапах одержання необхідних документів отримувача тимчасового захисту, в яких новоприбулим не так легко розібратися, їм допомагають волонтери, робітники спеціально створених та місцевих соціальних служб.
Організаційна допомога власників і менеджерів житла, наданого воєнним мігрантам з України. Умови проживання біженців з України в РІ можуть дуже різнитися, при цьому отримання місця залежить лише від інформації в центрі розселення щодо їх наявності в момент прибуття пошукувача тимчасового захисту. Розселення в оплачуваному державою житлі може відбуватися в готелях, пансіонатах, хостелах, окремих будинках чи квартирах, бувших монастирях, спортивних таборах тощо, що належать готельєрам чи організаціям, з якими держава заключає контракти на розселення біженців і оплачує їх проживання. Існує й інша програма (ARP – Accommodation Rent Payment) – пропозиція від держави приватним власникам житла надавати місце проживання біженцям з України із отриманням від держави щомісячної грошової підтримки (зараз – 800 євро). В РІ існує довготривала проблема дефіциту житла і ціни на оренду квартир чи будинків є високими. Так, оренда квартири (3 маленьких спальних кімнати + кухня-вітальня) у місті з населенням приблизно 20 тисяч жителів, нині становить 1300-1500 євро. У столиці та інших великих містах ціни на оренду вищі. Хоча прийняття українців до свого житла за програмою ARP не завжди є економічно вигідним, ця програма діє. Можна в обговореннях почути дуже гарні відгуки про «хостів» (так називають господарів житла), які з радістю допомагають людям, котрі опинилися в біді, в тому числі порадами щодо вирішення різних побутових питань, транспортуванням до школи дітей тощо. Бувають, звісно, випадки, коли господарі і гості не знаходять спільної мови, тоді останнім доводиться шукати інше житло. Випадки самостійної оренди житла втікачами від війни в Україні також є, але для цього треба мати роботу, як правило, двом членам родини – тоді це є фінансово можливим. До того ж, бажаючих орендувати житло доволі багато серед жителів країни і пошук може розтягтися на довгий термін. Існують благодійні організації, фонди, які допомагають з індивідуальним пошуком житла, але враховуючи значну кількість бажаючих, цей процес не є швидким і не гарантує результат.
Організація харчування. Для біженців з України, які живуть в готелях, пансіонатах, хостелах, оплачуваних державою, існують дві опції харчування: надання готової їжі, яку треба оплачувати за фіксованою ціною (10 євро в день для дорослих), або ж самостійне приготування їжі, якщо за місцем проживання є доступ до кухонного обладнання. І та, і інша можливість мають свої переваги і недоліки. Готова їжа за традиціями ірландської кухні не всім підходить за показниками здоров’я чи за смаками. Ті люди, які працюють, можуть не встигати на визначені години прийомів їжі за місцем проживання, проте відмова від оплати не є можливою. Самостійне приготування їжі означає необхідність готувати і харчуватися на невеличких кухнях одночасно із сусідами по проживанню. Українцям часто не вистачає звичних продуктів – гречаної крупи, житнього хліба, сиру, кефіру тощо. На допомогу приходить мережа магазинів із польськими, литовськими, українськими товарами. Треба сказати, що в РІ є досить великі діаспори поляків, литовців, румунів, молдаван тощо. Часом їх представники живуть тут вже протягом десятиліть і сформували свої соціальні мережі, а також інфраструктуру магазинів, навчальних центрів тощо. Контакти з вихідцями із цих країн стають для українців додатковим джерелом інформації і послуг.
Волонтерські організації Ірландії та їх допомога біженцям. В Ірландії дуже розвинена традиція участі у волонтерських, благодійних, громадських організаціях, які діють як допоміжні щодо державних структур у сфері здоров’я, освіти, спорту, туризму, дозвілля, захисту тварин, довкілля тощо. Ці організації пропонують у різних формах свої послуги, а також радо залучають нових волонтерів до своїх напрямків активності, наприклад, через організацію інформаційних сесій, семінарів у публічних просторах, поширення інформації на веб-сторінках, у соціальних мережах.
Є організації, діяльність яких направлена саме на допомогу біженцям з різних країн. Однією з них є благодійна організація «Doras». Ця назва має подвійне значення: абревіатура від Development Organisation for Refugees and Asylum Seekers, також doras ірландською означає "двері". Ця організація проводила онлайн-опитування про якість центрів розміщення українців (готелей, хостелів та ін.) з метою інформування урядових структур та покращення умов проживання українських родин. Серед благодійних організацій є й загальнонаціональні / міжнародні. Так, заснований в 1939 році Ірландський Червоний Хрест (Help Refugees in Ireland - Irish Red Cross) надає допомогу людям, які її потребують, в Ірландії, а також в охоплених гуманітарною кризою країнах і регіонах по всьому світу. Сьогодні Ірландський Червоний Хрест має активну мережу з понад 3 000 волонтерів у 75 відділеннях, розташованих у великих і малих громадах по всій Республіці Ірландія.
Освітня система Ірландії і можливості для втікачів від війни. Школярі з українських сімей біженців мають відвідувати ірландські школи. Лише за медичними показаннями можна отримати дозвіл навчатися за українською програмою онлайн і не ходити в місцеву школу. Залежно від можливостей конкретної школи можуть надаватися безкоштовне харчування молодших школярів, послуги шкільного автобусу. Як правило, батькам треба купувати шкільну форму, підручники, проте батьки отримують державну грошову допомогу на утримання дітей.
В Ірландії є різні можливості отримувати освіту людям різного віку (освіта протягом життя). Спеціальної вимоги відвідувати мовні курси англійської мови немає (на кшталт обов’язкових вимог вивчення місцевої мови для українських біженців в Німеччині чи Швейцарії, наприклад). Бажаючі відвідувати мовні курси мають самі моніторити можливості, які надають місцеві освітні заклади, волонтерські організації і знаходити собі місце для навчання. Вся інформація щодо доступних курсів – не лише мовних, а також курсів з освоєння різних професійних навичок, знаходиться на спеціалізованих веб-платформах. Реєстрація на цих платформах із зазначенням свого соціального статусу дозволяє обирати безкоштовні чи платні курси за різними професійними напрямками. Ці курси можуть тривати від декількох тижнів до одного-двох років.
Система університетської освіти є конкурентною і передбачає розгляд освітніх документів, проходження тестів з англійської мови чи надання офіційного сертифікату про знання англійської мови. Університетська освіта в РІ є платною, але для українських біженців діє система стипендій на навчання, за умовами отримання яких треба слідкувати і вчасно подавати належні документи.
Допомога у пошуку роботи. Для всіх безробітних отримувачів соціальної допомоги існують спеціальні державні програми, які спонукають підвищувати рівень освіти, кваліфікацію, набувати нові професійні навички. Також надається допомога з освоєнням навичок проходження інтерв’ю під час відбору претендентів на вакансії, орієнтування на місцевих сайтах з розміщення вакансій, відкриття своєї справи тощо. Спеціальні профорієнтаційні служби при центрах соціального захисту допомагають вибудувати «дорожню карту» пошуку роботи із врахуванням сильних і слабких сторін потенційного працівника. Визначення проблем (психологічна вразливість, проблеми із здоров’ям, недостатній рівень володіння англійською мовою тощо) передбачає отримання рекомендацій – до яких організацій можна звернутися за допомогою.
Загальна атмосфера в країні щодо ставлення до війни в Україні і воєнних мігрантів. Гадаю, що навіть цей стислий опис різних видів допомоги, які отримують в Ірландії втікачі від війни в Україні, показує атмосферу захищеності і доброзичливості, що переважає у ставленні до них з боку державних та недержавних організацій, а також в повсякденному оточенні. Мабуть, кожен із тих, хто замешкав у цій країні, може навести приклади щирого та співчутливого ставлення зовсім незнайомих людей, які з посмішкою та ентузіазмом допомагали розібратися із тим, куди йти тому, хто заблукав, як доїхати до потрібного місця, згадають про обійми і сльози, слова підтримки, коли мова заходить про війну Росії проти України. Ці повсякденні відчуття підтверджують й дані соціологічних опитувань. За даними опитування «Євробарометр» громадян країн-членів ЄС взимку 2022-2023 років (The EU’s response to the war in Ukraine - Publications Office of the EU (europa.eu)), громадяни Ірландії позитивно оцінюють дії свого уряду у відповідь на вторгнення Росії в Україну (25% – дуже задоволені, 53% – досить задоволені); дії Європейського союзу (23% – дуже задоволені, 53% – досить задоволені). На питання, чи схвалює респондент дії ЄС щодо надання гуманітарної допомоги людям, на яких вплинула війна Росії проти України, громадяни Ірландії відповідали: 59% – повністю схвалюють, 31% – радше схвалюють; прийняття в ЄС людей, які втікають від війни – повністю схвалюють 56%, радше схвалюють – 33% опитаних.
В історії Ірландії можна знайти певні паралелі з українською історією: довготривале колоніальне правління британців, Великий голод в XIX столітті, значні потоки емігрантів, змагання за незалежність і громадянська війна в 1920-і роки тощо. Соціальні проблеми існують і сьогодні, зокрема, пов’язані із нестачею соціального житла, високою платою за оренду житла, чергами на отримання медичної допомоги в зв’язку із нестачею місць в лікарнях та медичного персоналу. Разом із тим середня тривалість життя в РІ становить 81 рік (для чоловіків – 78 років, для жінок – 83 роки). З 1 січня 2024 року загальнодержавна мінімальна заробітна плата збільшилася з 11,30 € до 12,70 € за годину.
Загальне враження від Ірландії - це безпечна, спокійна, доброзичлива країна. На жаль, це відчуття безпеки і захищеності дуже контрастує із сучасною ситуацією війни, щоденних обстрілів і втрат людських життів, руйнувань життєвого середовища в нашій рідній країні. Всі біженці мають рідних, знайомих, колег, сусідів, співгромадян, які зостаються в Україні, тому щоденна тривога і біль, спогади про пережитий жах і втрати, острах невизначеного майбутнього та надії на краще супроводжують тимчасовий період життя в Ірландії.
Нижче: фото мітингу 24.02.2023 року, оприлюднене в одному із каналів соціальних мереж для українців в Ірландії.
