Методологія. Соціологічний моніторинг «Українське суспільство» проводиться з 1994 року. Інструментарій дослідження розроблений Інститутом соціології НАН України. У 2024 році збір даних для Інституту соціології НАН України виконала Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Розмір вибірки - 4101 респондента. Польовий етап дослідження тривав з 27 червня по 6 липня 2024 року.

Загальні результати. Розміри аудиторії, яка передусім надає перевагу телемарафону «Єдині новини», становить 16,6% (див. рис. 1). Хоча це менше за аудиторії, які надають перевагу онлайн джерел нового типу (особливо у порівнянні з невеликими YouTube або Телеграм каналами), у співставленні з традиційними медіа (телеканали та великі новинні сайти), до яких можна віднести й Телемарафон, останній має найбільше прихильників.

Рис. 1. Розподіл відповідей на питання «Яким ЗМІ Ви надаєте перевагу для отримання актуальних новин в Україні та світі?», %

Важливою характеристикою аудиторії телемарафону «Єдині новини» є доволі велика поширеність у ній невизначеності щодо низки питань. Наприклад, в контексті установок щодо позиції країни у війні 52% цієї аудиторії мають невизначені установки, що на 15% більше від наступної за цим показником аудиторії (прихильники невеликих YouTube або Телеграм каналів). Ступінь невизначеності обумовлений поселенськими, освітніми та фінансовими особливостями даної аудиторії.

Поселенські, освітні та фінансові характеристики. У порівнянні з іншими теле- та онлайн-аудиторіями серед поціновувачів телемарафону «Єдині новини»:

- більше жителів села (близько 30% від загального розміру даної групи, що у півтора рази більше у порівнянні з жителями села в інших аудиторіях) та менше жителів обласних центрів (близько 27% від загального розміру даної групи, що на 10% менше, ніж в аудиторіях інших великих телеканалів та на 17-21% менше – в аудиторіях, що надають перевагу онлайн медіа);

- гірша задоволеність матеріальних потреб; так, в контексті матеріальної депривації (неможливості купувати товари та послуги без економії, запозичень чи фінансової допомоги) трохи більше половини аудиторії телемарафону мають її максимальний рівень, що співставно з відповідною часткою в аудиторіях інших великих телеканалів (Прямий, 5 канал, Еспресо тощо), але на 13-19% більше за аудиторії, які надають перевагу онлайн медіа;

- нижчий рівень освіти – серед аудиторії телемарафону відносно більше осіб, які мають лише професійно-технічну освіту, та відносно менше осіб з вищою.

Ці особливості пояснюють не тільки більшу невизначеність цієї аудиторії у порівнянні з іншими, але й дозволяють припустити, що у ній доволі багато осіб, які або не переймаються переглядом альтернативних джерел, або взагалі мають гірші можливості з доступом до них.

Не менш важливою є й низка змістовних характеристик симпатиків телемарафону «Єдині новини», які ймовірно обумовлюються їх поселенськими, освітніми та фінансовими характеристиками.

Змістовні характеристики. Передусім слід вказати на більшу потребу в ангажованих матеріалах саме серед аудиторії телемарафону «Єдині новини» (див. рис. 2). Якщо побудувати ці розподіли лише для тих, хто не вагається із відповіддю, то відмінність стане ще чіткішою: серед тих, хто надає перевагу телемарафону, майже 60% висловлюється за представлення у ЗМІ однієї (22,1%) або кількох (37,1%) політичних позицій. Це щонайменше на 18% більше за аналогічні показники в інших аудиторіях.

Рис. 2. Розподіл відповідей на питання «Чи повинні ЗМІ відстоювати певну політичну позицію, намагатися збалансувати різні політичні позиції чи не відстоювати їх взагалі?» в різних аудиторіях, %

Важливим питанням тут є те, що саме представники різних аудиторій розглядають в якості нейтральних новин. Особливо враховуючи їх почасти ангажований виклад в ЗМІ, яким вони надають перевагу. Нажаль, це питання не піднімалося у дослідженні.

Враховуючи ці данні, доволі логічним є те, що аудиторія телемарафону є більш чутливою до популізму (в розумінні віри в необмежений народний суверенітет на противагу плюралістичним процедурам представницької демократії), хоча чутливість до нього є значною в аудиторіях усіх телевізійних та онлайн медіа (див. рис. 3). Слід враховувати і те, що чутливість до популізму пов’язана з окресленими вище поселенськими, освітніми та фінансовими характеристиками. Тому не варто вважати, що телемарафон формує популістські орієнтації. Радше особливості даної аудиторії пов’язані з чинниками, що підживлюють відповідний світогляд.

Рис. 3. Чутливість до популізму в різних аудиторіях, %

Ще одним чинником, який пов’язаний з чутливістю до популізму, є міжособистісна політико-психологічна напруженість. Остання оцінювалася за допомогою двох питань, перше з яких фіксує власні негативні емоції респондента через неконструктивну комунікації щодо політичних тем, друге – некоректну, на думку респондента, поведінку його опонентів за такої комунікації.

Враховуючи найбільшу кількість чутливих до популізму респондентів серед аудиторії телемарафону, можна було б очікувати й порівняно високої міжособистісної політико-психологічної напруженості серед них. Але ситуація, в дійсності, зворотна (див. рис. 4). Саме в цій групі найбільше тих, для кого даний стан взагалі не є характерним. І відповідно найменше осіб з середньої або високою міжособистісною політико-психологічною напруженістю.

Аналогічно серед аудиторії телемарафону менше людей, які, у порівнянні з іншими аудиторіями, оцінюють низку явищ та процесів в якості таких, що створюють конфлікти між звичайними людьми в українському суспільстві: питання національної історії (24% для аудиторії телемарафону проти 28%-34% в інших аудиторіях), політичні та військові рішення української влади щодо російсько-української війни (34% проти 45%-54%), діяльність політиків місцевого рівня (22% проти 33%-40%), діяльність політиків загальнодержавного рівня (24% проти 35%-51%).

Рис. 4. Політико-психологічна напруженість в різних аудиторіях, %

Ефекти телемарафону. Очевидно, що телемарафон «Єдині новини» повинен виконувати конструктивні інформаційні функції в умовах важкого спротиву загарбницькій війні з боку Російської Федерації. Якою мірою виконується дане завдання серед тих, хто його дивиться, можна оцінити на основі відповідей на питання про впевненість у перемозі та оцінку діяльності В. Зеленського на посаді Президента України.

Разом з аудиторією інших телевізійних каналів та великих новинних ресурсів (Українська правда, Ліга, УНІАН та ін.) глядачів телемарафону слід віднести до найоптимістичнішої категорії у питанні перемоги України у війні (див. рис. 5). Важливо те, що майже половина (48,2%) серед них – це ті, хто не мають жодних сумнівів у перемозі. Якщо ж проаналізувати ці дані після виключення респондентів, які не визначилися зі своєю думкою, то повністю впевнених у перемозі стане абсолютна більшість. Цікаво, що саме в цьому питанні кількість прихильників телемарафону, які вагаються з відповіддю, не тільки не є значною порівняно з показниками інших аудиторій, але й знаходиться на відносно низькому рівні.

Рис. 5. Впевненість у перемозі в різних аудиторіях, %

У випадку ж оцінки діяльності очільника держави аудиторія телемарафону впевнено виходить на перше місце за позитивними оцінками. Якщо в інших аудиторіях найвищі оцінки (від 8 до 10 балів) складають від 23% до 28%, то серед аудиторії телемарафону – більш ніж 49% (див. рис. 6). При цьому частка тих прихильників телемарафону, які мають радше позитивні оцінки (від 6 до 10 балів) досягає суттєвих 66%, або двох третин. Найближчими до них за цим показником є прихильників великих новинних ресурсів (Українська правда, Ліга, УНІАН та ін.) зі значенням у 55%.

Показовим тут також є і те, що глядачі інших телевізійних каналів (Прямий, 5 канал, Еспресо тощо) навпаки демонструють найгірші оцінки діяльності В. Зеленського на посаді Президента України, підтверджуючи цим свій опозиційний до влади характер.

Рис. 6. Оцінка діяльності В. Зеленського на посаді Президента України в різних аудиторіях, %

Висновки. 1) Враховуючи доступність альтернативних джерел новин, особливо у мережі Інтернет, кількість прихильників телемарафону «Єдині новини» слід визнати значною, порівняно з аудиторіями тих ЗМІ, які можна віднести до традиційних (інші телевізійні канали та великі новинні сайти). Сукупно розмір цільових аудиторії останніх не перевищує розміру цільової аудиторії телемарафону.

2) Прихильники телемарафону «Єдині новини» можуть бути вразливою до негативної пропаганди аудиторією. Це обумовлюється значною розповсюдженістю серед них популістських установок, порівняно високим запитом на ангажовану інформацію та низкою об’єктивних характеристик (зокрема, освітою та доходами). Очевидно, що дотримання керівництвом та фахівцями професійних стандартів журналістської діяльності буде утримувати відповідну аудиторію від деструктивного сприйняття поточних подій та процесів. Одним з індикаторів успішності дотримання зазначених стандартів є порівняно низькі показники соціально-політичної конфліктності прихильників телемарафону.

3) З огляду на повернення українського суспільства до стану суттєвого соціально-психологічного негативізму (з огляду на загальні установки щодо функціонування держави в усіх аудиторіях) телемарафон «Єдині новини» консолідує ту частину населення (дана гіпотеза потребує додаткових досліджень), яка має доволі високу впевненість у перемозі та позитивно ставиться до української влади.

Донори. Цей звіт підготовлений фахівцями Інституту соціології НАН України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Дослідження (опитування), результати якого лягли в основу цього звіту, було проведено дослідницькою агенцією «Соціологічна Група Рейтинг» на запит проєкту «Трансформація комунікацій» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проведення цього дослідження стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст продукції є винятковою відповідальністю Chemonics Inc. та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.