Світ стає все більш непередбачуваним та мінливим, тому вимагає розглядати процеси, що відбуваються, як складні, уникаючи спрощення. Це відчуття складності є дійсно ознакою теперішніх часів. За словами Пола Андерсона: “Якою б складною не здавалася проблема на перший погляд, при правильному підході вона виявиться ще складнішою”[1]. Таким чином для вибору коректних рішень та форм поведінки для сучасної людини все більш є необхідними критичне і системне мислення, що безперечно виявляються взаємопов’язаними. Перше допомагає у розкритті прихованих аспектів проблеми, виявленні слабких місць і формулюванні аргументованих підходів до її розв'язання. Друге дозволяє розглядати ці проблеми в контексті, розуміти взаємозв'язки і вплив інших факторів.
Під час війни зростає потреба у критичному мисленні. Перш за все воно допомагає оцінити інформацію з різних джерел, перевірити її достовірність та визначити можливі наслідки. У військових операціях це може включати аналіз розвідувальних даних, оцінку потенційних загроз та розробку стратегій дій. На війні необхідно швидко аналізувати нові інформаційні потоки та приймати відповідні рішення. Критичне мислення дозволяє розрізняти інформацію, яка є критичною для дій, від несуттєвої, та вчасно реагувати на зміни у ситуації. У воєнний час можуть виникнути непередбачені обставини, які вимагають швидкого переключення стратегій та тактик. Критичне та системне мислення допомагають розробляти альтернативні плани дій та оцінювати їхні наслідки. У воєнний час дуже легко піддатися емоціям, страху та груповому мисленню. Критичне мислення надає здатність зберігати незалежність думки, розглядати аргументи з обох сторін конфлікту і приймати рішення, які ґрунтуються на логіці та розсудливості, а не на паніці або стереотипах. Критичне мислення під час війни також включає врахування етичних аспектів рішень. Воно допомагає визначити, які дії є морально виправданими з точки зору людських цінностей, навіть у найскладніших обставинах.
Спробуємо розібратися з декількома тезами системного та критичного мислення за допомогою книги Донеллы Медоуз “Мислення у системах (Thinking in Systems)”[2]. Авторка підкреслює важливість усвідомлення системного підходу для людей у сучасному світі. Цей підхід передбачає розуміння того, як різні елементи в системі взаємодіють один з одним, а також як система в цілому взаємодіє з навколишнім світом. Системне мислення акцентує увагу на взаємозв'язках, сталих тенденціях та динаміці, а не на відокремлених частинах, що вирізані з контексту подій. Людина, що опановує системне мислення, набуває здатності дійсно керувати безладом. У сучасному світі керівники стикаються не з незалежними одна від другої проблемами, а з ситуаціями, що безперервно розвиваються. В цих обставинах проблеми змінюються прямо на наших очах, вони мають різне походження, різні контексти, але існують у одному з нами просторі і вимагають швидких й, водночас, виважених дій.
Критична складова у системному мисленні тісно пов’язана з ідею, що наші знання про світ – не що інше, як модель. Ці моделі узгоджені з навколишнім світом, але вони не здатні повністю описати реальність. Таким чином, не існує таких точок зору, таких моделей світу, які б були безпомилковими. Є ефективне бачення під час тут і зараз, і також є менш ефективні погляди. Але суть цієї позиції є такою, що ефективна точка зору сьогодні цілком може стати неефективною наступного дня, або в інших обставинах.
Теорії критичного мислення охоплюють різні підходи до аналізу, оцінки та вдосконалення когнітивних процесів. Наприклад, теорія аргументації Тулміна та метод метакогніції є ефективними інструментами розвитку критичного мислення. За Тулміном, кожен аргумент має шість основних елементів: тезу, дані, обґрунтування, підкріплення, заперечення та умови. Це допомагає структурувати аргументацію та аналізувати її на логічну послідовність і переконливість. У той же час метакогнітивний підхід спрямований на рефлексію власного процесу мислення: усвідомлення, як формуються висновки, які когнітивні процеси залучаються, і як поліпшити їх ефективність. Використання цих підходів дозволяє людям критично оцінювати інформацію, робити зважені висновки та уникати когнітивних помилок.
Теорія аргументації, розроблена Стівеном Тулміном [3], є важливою концепцією в сфері логіки та риторики. Вона пропонує практичний підхід до аналізу аргументів, зосереджуючись на їх реальних застосуваннях у різних контекстах. Основна мета цієї теорії - зробити процес аргументації більш зрозумілим і структурованим. Ось основні компоненти моделі Тулміна:
- Теза (Claim): Це основне твердження або висновок, яке аргумент намагається обґрунтувати. Це те, що ви хочете довести.
- Підстави (Grounds): Це факти, дані або докази, які підтримують тезу. Підстави відповідають на питання "чому" або "на основі чого".
- Підкріплення (Warrant): Це логічний зв'язок між підставами і тезою. Підкріплення пояснює, чому підстави достатньо для підтримки тези.
- Підтримка (Backing): Це додаткові докази або аргументи, які підсилюють підкріплення. Вони відповідають на питання "чому ми повинні вірити підкріпленню".
- Заперечення (Rebuttal): Це визнання потенційних контраргументів або винятків до тези. Заперечення допомагає показати, що аргумент є гнучким і враховує різні обставини.
- Кваліфікація (Qualifier): Це слова або фрази, які уточнюють силу або ступінь тези. Вони допомагають уникнути абсолютних тверджень і роблять аргумент більш гнучким.
Наведемо приклад аргументації за моделлю Тулміна про необхідність посилення західних санкцій для обмеження можливостей Росії у війні.
- Теза: Міжнародна спільнота повинна посилити санкції проти Росії за її агресію в Україні.
- Підстави: Росія продовжує здійснювати військові дії на території України, що призводить до значних людських жертв і руйнувань.
- Підкріплення: Економічний тиск у вигляді санкцій може змусити Росію змінити свою політику щодо України, оскільки це впливає на її внутрішню економіку і політичну стабільність.
- Підтримка: Попередні санкції, введені проти Ірану та Північної Кореї, показали, що економічний тиск може бути ефективним інструментом для зміни поведінки держави.
- Заперечення: Деякі експерти стверджують, що санкції можуть ще більше загострити ситуацію і негативно вплинути на населення Росії, яке не причетне до агресії.
- Кваліфікація: Хоча санкції можуть мати побічні ефекти, посилення економічного тиску є необхідним кроком для припинення агресії та підтримки міжнародного права.
Метакогніція як метод критичного мислення допомагає підвищити самосвідомість та контроль над власними мисленнєвими процесами. Вона стимулює рефлексію, стратегічне планування, моніторинг і коригування дій, а також критичне оцінювання, що в сукупності сприяє більш ефективному та обґрунтованому мисленню. Розвиваючи метакогнітивні навички, людина стає здатною краще розуміти свої сильні та слабкі сторони, а також ефективніше вирішувати проблеми і приймати рішення. Це можливість керування здатностями пізнання навколишнього світу. У контексті критичного мислення, метакогніція є важливим інструментом, оскільки вона допомагає розвивати глибше розуміння фактів.
Метакогніція заохочує до рефлексії над власними думками та діями. Це допомагає зрозуміти, що працює, а що ні, і вчитися на своїх помилках. У критичних ситуаціях, таких як українсько-російська війна, ця навичка набуває особливої ваги, оскільки допомагає ефективніше оцінювати події, керувати емоціями та приймати обґрунтовані рішення. Одним із ключових аспектів метакогніції є усвідомлення упередженості інформаційних джерел. У конфлікті, де медійний простір наповнений різними поглядами та пропагандою, критичний підхід до сприйняття новин є необхідним. Це дозволяє не тільки перевіряти достовірність інформації, а й уникати маніпуляцій. Наприклад, важливо рефлексувати над питанням: «Чи цей матеріал має приховану мету вплинути на мої переконання?». Регуляція суджень також є важливою частиною метакогнітивного аналізу. Варто ставити собі такі питання: «Чи впливають на мене емоції під час перегляду новин про військові злочини чи гуманітарні кризи? Як часто я піддаюся емоційному тиску і чи не спотворює це моє сприйняття реальності?»
Метакогніція допомагає формувати більш об’єктивне розуміння військових подій через рефлексію власних думок. Постановка таких питань, як: «Чи спираюся я на факти чи на власні упередження?» або «Чи правильно я інтерпретую події?», дозволяє краще аналізувати ситуацію. Важливо також зберігати гнучкість у зміні перспектив. Наприклад, для кращого розуміння військових стратегій чи наслідків певних дій, необхідно розглядати конфлікт з різних точок зору.
Війна породжує сильні емоційні реакції, які можуть впливати на здатність мислити раціонально. Усвідомлення цього допомагає ставити собі питання: «Як ця подія вплинула на моє емоційне здоров'я?» або «Чи не спотворюють мої емоції моє критичне мислення?». Крім того, керування емоціями дозволяє краще справлятися з емоційним навантаженням війни. Замість того щоб дозволити емоціям керувати думками, людина може навчитися контролювати їх вплив і приймати більш раціональні рішення. Відкритість до нової інформації також є ключовою. Метакогніція допомагає усвідомити, коли ми відкидаємо факти або докази лише тому, що вони не відповідають нашим попереднім переконанням. Наприклад, прийняття нових даних, навіть якщо вони викликають дискомфорт, може сприяти більш глибокому розумінню ситуації.
Підсумовуючи, можна додати, що метакогніція в умовах війни сприяє більш глибокому та свідомому аналізу подій, дозволяючи критично осмислювати власні думки, контролювати емоційні реакції та адаптувати свої переконання і стратегії до мінливих обставин. Це не лише підвищує ефективність прийняття рішень, але й сприяє збереженню раціонального підходу в умовах невизначеності та емоційного тиску, характерних для війни.
В наші часи, коли фейкові новини стали значною проблемою особливо зростає актуальність розвитку критичного мислення. Воно дозволяє людині аналізувати, оцінювати та перевіряти інформацію перед тим, як її приймати або ділитися нею, допомагає розпізнавати надійні джерела інформації від ненадійних. Критичне мислення допомагає виявляти власні когнітивні упередження та враховувати їх при оцінці інформації. Розвиток критичного мислення знижує ризик стати жертвою маніпуляцій через дезінформацію.
Джерела:
- Poul Anderson(1968), quoted in Arthur Koestler, The Ghost in the Machine. New York: Macmillan, p. 59.
- Donella H. Meadows (2009) Thinking in Systems / Edited by Diana Wright, Sustainability Institute. London, New York.
- Stephen E. Toulmin (2003) The Uses of Argument Updated Edition. Cambridge, London.