Соціальне значення страхів в житті людини дуже велике. Страхи є фундаментальним аспектом людського досвіду. Страх очікування негативних подій і процесів, які оцінюються людьми як ймовірні безпосередньо для них або для їхніх нащадків, грає важливу, а в деяких випадках навіть домінуючу роль у житті особистості і суспільства. Страхи є реакціями індивідів і спільнот на загрози, що виходять із зовнішнього середовища, а ступінь їх переживання виражає оцінку ступеня ризиків існування в небезпечному середовищі. Страх є одним з визначальних модусів людського існування, організуючим внутрішній духовний світ людини відповідно до системи його життєвих цінностей. Водночас страхи і їх ієрархія в структурі очікувань населення – найважливіший показник якості людського життя. Ступені переживання тих чи інших страхів – стрімкого зростання цін, можливого безробіття, ризиків стати жертвою злочинців або бюрократичного свавілля – чинники, які надзвичайно впливають на якість життя.

Загалом за даними 2024 року переживають страх, коли думають про власне майбутнє 14,2% населення (у 2021 році таких було 14,3%). Показово в цьому контексті те, що оцінка страху перед майбутнім в якості чинника об’єднання в умовах повномасштабної війни також майже не змінилася у порівнянні з 2021 роком. У 2024 році об’єднавчим чинником його назвало 23,7% респондентів, що лише на 2% менше порівняно з попереднім заміром. В той же час страх перед майбутнім по різному відчувається представниками різних соціальних груп (див. рис. 1).

Рис. 1. Відчуття страху щодо власного майбутнього у представників різних груп (%)

Як можна побачити, переживання страху підсилюється чи слабшає під впливом низки різноманітних чинників. Зокрема страх молоді пов’язаний насамперед з тим, що молоді люди перебувають на етапі професійного становлення та створення власної сім’ї. Ці процеси значно ускладнилися в умовах війни, а життєві перспективи під час повоєнного відновлення виглядають досить неясними. Відповідно молодь навіть сильніше стурбована майбутнім країни ніж власним майбутнім, страх щодо нього відчувають 30,4% молоді у віці від 18 до 30 років, натомість у старшої вікової групи (56+), для якої траєкторія життєвого шляху більш-менш окреслена, такий страх відчувають лише 12,8%. Більшою мірою бояться за власне майбутнє ті, хто мають максимальний рівень депривації базових потреб, незадоволені умовами життя та своїм становищем у суспільстві. Переживання страху перед власним майбутнім вище серед тих, хто вважає, що те, як складається їхнє життя, залежить від зовнішніх обставин. Відповідно страх перед власним майбутнім вище в групі тих, хто не має підтримки з боку рідних і близьких (18,2%) і тих, хто вважає, що влада майже не справляється зі своїми обов’язками (18,1%). Отже страх підживлюють класичні чинники – відчуття незахищеності та неспроможності подолати труднощі насамперед через погане матеріальне становище та відсутність соціального захисту та соціальної підтримки.

Окремим чинником, що підсилює страх перед майбутнім є переживання стресових ситуацій (див. рис. 2) (Примітка: Респондентів просили вказати в яких iз наведеного в анкеті переліку ситуаціях їм довелося хоча б раз перебувати впродовж останніх 12 місяців. На графіку наведено дані щодо ситуацій, переживання яких відмітили більше 100 опитаних). Можна констатувати, що частково тут діють ті самі чинники, які ми вже відмічали вище. Зокрема страх зростає при погіршенні матеріального становища. Однак найсильніше стресові ситуації впливають на психологічну стійкість, послаблюючи внутрішні ресурси протистояти загрозам через втрату відчуття соціальної підтримки і можливості самостійно контролювати життя.

Рис. 2. Відчуття страху щодо власного майбутнього залежно від переживання стресових ситуацій (%)

Слід зазначити, що в групах, представники яких сильніше переживають страх перед майбутнім, більше тих, хто схильний вважати це почуття таким, що об’єднує людей в нашому суспільстві. Зокрема серед молоді страх називають в якості такого чинника 32,5% опитаних, а серед людей старшого віку так вважають лише 16,5%. Це є характерним виявом ефекту сприйняття власних переживань як типових для населення загалом. Водночас, коли йдеться про переживання конкретних страхів, прямі запитання, щодо того, чого бояться самі респонденти, можуть викликати небажання визнати те, що їм притаманний той чи інший страх. Тому в моніторингу для аналізу актуальних страхів використовується запитання «Як Ви вважаєте, чого люди зараз побоюються найбільше?».

Картина реальних страхів, які відчуваються у теперішньому, зазнала у 2024 році відчутних змін порівняно з тим, що було зафіксовано у році 2021. Її головним системоутворюючим елементом стала війна і дотичні до неї негативні зміни (див. рис. 3).

Рис. 3. Динаміка страхів, пов’язаних з російсько-українською війною, % (Примітка: У 2024 році питання щодо страху війни, подавалося з додатковими альтернативами)

До повномасштабного вторгнення тема війни була присутня серед страхів населення, але не домінувала в загальній картині страхів. Страх щодо війни на Сході відчувало менше половини (46,8%) опитаних. Водночас наразі небезпеки війни з Росією, які створюють загрозу для життя, погіршують його якість через руйнування інфраструктури тощо, переживає переважна більшість населення (82,4%). Причому така оцінка практично не залежить від того, яку групу ми будемо розглядати – молодь, чи людей старшого віку, тих, хто змінив місце проживання внаслідок війни, чи тих, хто живе у власних домівках. Чи не єдиний чинник, який впливає на переживання цього страху, це рівень матеріальної забезпеченості. В групі тих, хто має максимальний рівень незадоволення базових потреб, страх війни з Росією оцінюється дещо нижче, ніж за вибіркою в цілому (77,5%). На тлі високої матеріальної скрути навіть загрози війни виглядають не настільки важливими.

Повномасштабне вторгнення породило нові страхи, зокрема побоювання щодо зменшення української нації через виїзд частини українців за кордон та втрати у війні притаманно наразі принаймні третині опитаних (34,1%). Прямо пов’язаний з війною і страх розпаду України як держави, який у 2021 році був значно меншим ніж зараз. Тоді його відчувала п’ята частина населення, а наразі цього боїться вже половина громадян країни. Тема державності пов’язана з війною ще в одному контексті. В умовах військового стану різко зростає централізація управління, що підсилює побоювання встановлення в країні диктатури. Наразі боїться цього майже третина опитаних, в той час як у 2021 році це хвилювало лише десяту частину населення.

Традиційно в загальному переліку страхів українців перше місце належало соціально-економічним проблемам. Слід зазначити, що вони і наразі не втратили актуальності (див. рис. 4).

Рис. 4. Динаміка соціально-економічних страхів, %

Як і раніше населення найбільше турбує зростання цін. Причому знову спостерігається значно вища тривожність щодо цього питання серед молоді. Бояться зростання цін в групі 18-29 років майже 70%, а в групі 56+ такий страх відчувають 50%. Аналогічну картину спостерігаємо і щодо страху безробіття, який мають 55,3% молодих респондентів і 43,6% в групі середнього віку (30-55 років). Водночас така диференціація відсутня щодо страху зупинки підприємств, який сам по собі на тлі війни значно підсилився. Цей страх сильніше виражений в регіональному розрізі. Зокрема на Сході зупинки підприємств бояться 37,7%, а на Заході лише 26,6%.

Окремо слід виділити страхи, пов’язані з базовим життєзабезпеченням, тобто з загрозою голоду, холоду в квартирі, зростанням злочинності. Картина тут виявляється складною. Побоювання загрози злочинності помітно посилилося (з 20,7% у 2021 році до 32,6% у 2024). Однак щодо інших страхів якихось суттєвих змін не відбулося. У 2021 році, кількість тих, хто вважав, що населенню притаманний страх голоду, становила 33,1%, у 2024 до цієї групи входить 32,8%. Аналогічно виглядає і поширеність страхів щодо можливості потерпати від холоду в квартирі. Таких у 2021 році було 27%, а у 2024 – 23,3%. Причому ті чинники, які ми вище фіксували як такі, що визначають різне ставлення до страхів, – вік, матеріальне положення, відсутність соціальної підтримки, фактично не справляють вплив на проблеми з життєзабезпеченням. Водночас виявляється, що усі актуальні страхи досить сильно пов’язані саме з війною. Переживання тих чи інших страхів значною мірою залежать від того, наскільки люди впевнені в перемозі України. Зокрема серед тих, хто повністю впевнений у нашій перемозі, бояться голоду 27,7%, а серед тих, хто в цьому зовсім невпевнений страх голоду відчувають 48,6%. Загальний вплив чинника віри в перемогу на рівні найбільш актуальних страхів населення, представлений на рис. 5.

Рис. 5. Вплив на переживання страхів відчуття впевненості в перемозі України у війні з Росією, %

Як бачимо, усі страхи виражені сильніше у групі тих, хто не впевнений у перемозі. Єдиним виключенням є страх розпаду України як держави, який більше саме в групі тих, хто в перемозі впевнений. Однак це досить добре зрозуміло, якщо порівняти зазначені групи з точки зору громадянської ідентичності. В групі тих, хто повністю впевнений в перемозі, ідентифікують себе як громадяни України 83,6% опитаних. Натомість в групі тих, хто зовсім не впевнений в перемозі, так ідентифікують себе лише 35,4% респондентів. Зважаючи на це, можна припустити, що сама по собі державність України не є для більшості в останній групі цінністю, а отже відсутнє підґрунтя для переживання страхів щодо її втрати.

Отже, можна констатувати, що всі побоювання пересічних українців оцінюються ними в 2024 році переважно в контексті російсько-української війни. Домінантні страхи населення України зосереджені у трьох найважливіших сферах життя:

• російсько-українська війна та пов’язані з нею загрози та небезпеки;
• економічні проблеми, що спричиняє погіршення матеріального становища людей і підживлює страхи, пов’язані зі зростанням цін, можливою невиплатою зарплат і пенсій; безробіттям; зупинкою підприємств;
• проблеми із життєзабезпеченням – страх можливого голоду, холоду в квартирі, зростання злочинності.

Переживання страхів суттєво різниться в різних групах. Серед чинників, що підсилюють переживання страхів, виділяються такі як молодий вік, низький рівень матеріального забезпечення, відсутність соціальної підтримки, переживання стресових ситуацій. Серед чинників, що знижують переживання страхів, найбільш універсальний вплив на різноманітні побоювання справляє високий рівень впевненості у перемозі.