Від самого початку соціологічного моніторингу «Українське суспільство» його інструментарій містить запитання щодо тих груп, які відіграють в житті українського соціуму важливу роль. Незважаючи на коливання показників в різні роки та певні стійкі зміни, загальна картина мала свої характерні особливості аж до 2021 року включно. Але дані 2024 року засвідчили, що велика війни суттєво позначилася на думці українців з цього питання. Зміни у поглядах на нього (разом зі змінами у поглядах на те, що об’єднує українців), можливо, є найбільш вражаючими стійкими змінами воєнного часу.
Динаміка змін. Дане питання використовується в моніторингу від самого його початку. Спершу подивимося, які групи респонденти обирали в якості важливих у період з 1994 по 2021 рік. При цьому зупинимо увагу на 5 найважливіших, тобто тих групах, які респонденти називали найчастіше (див. рис. 1). Про одну з цих груп (лідери політичних партій) почали запитувати з 2002 року. Тому графік має відповідний вигляд. Якщо додати решту варіантів (тобто менш важливі) до графіку, то його буде важко сприймати. Крім того, інші групи демонструвала доволі низькі значення.
Рисунок 1. Соціальні групи, що відігравали значну роль у житті українського суспільства на думку респондентів (перша п’ятірка у 1994-2021), %
Як можна побачити за цей період найчастіше найвищу сходинку, за результатами опитування, займала така соціальна група як «мафія, злочинний світ» – загалом 8 разів. Особливо у перше десятиріччя. Також мафія займала найвищу позицію у громадській думці за часів влади В. Януковича. Але врешті решт втратила рейтинги, хоча й не «вилетіла» з першої п’ятірки.
Чотири та три рази на перше місце підіймалися відповідно «лідери політичних партій» та «підприємці, бізнесмени». Лідери політичних партій – в період еліт, які прийшли до влади в результаті Помаранчевої революції, а також в рік приходу до влади В. Зеленського. Підприємці та бізнесмени – починаючи з 2014 року, за виключенням того самого 2019.
Менш важливими в першій п’ятірці виявилися службовці держапарату та робітники, особливо останні. Тричі робітники набирали менше 20% відповідей, в той час як інші учасники з першої п’ятірки нижче цієї межі не опускалися жодного разу.
Для цього періоду (тобто з 1994 по 2021 роки) характерною є стабільність входження зазначених соціальних груп до першої п’ятірки. Це звертає на себе особливу уваги з огляду на те, що він охоплює 28 років. Також за вказаний період, якщо дивитися на цей графік, можна зафіксувати послаблення важливості мафії, а також посилення важливості підприємців і лідерів політичних партій. Саме ці дві групи виглядали потенційними лідерами у подальшому. Але в 2024 році все суттєво змінилося.
З розглянутих п’яти соціальних груп у першій п’ятірці залишилися лише підприємці та робітники. А місце лідерів політичних партій, мафії та чиновників зайняли військові, селяни та інтелігенція (див. рис. 2). Найсильніший приріст, очікувано, відбувся в оцінках групи військових. Її показники потроху покращувалися з 2014 року, але досягли лише 20% станом на 2021 рік. У 2024 році вони фактично зрівнялися з підприємцями, позиції яких теж дещо покращилися: відмінності між ними не є статистично значущими. Більше 20% рейтингу додалися у робітників, дещо менше 20% – у селян, дещо більше 10% – в інтелігенції.
Рисунок 2. Динаміка змін у визначенні соціальних груп, що відіграють значну роль у житті українського суспільства: 2021 та 2024 роки, %
Найсильніше погіршилися позиції лідерів політичних партій та мафії, яка взагалі посіла передостаннє місце. Менш важливими за мафію та злочинний світ, з точки зору громадської думки, виявилися тільки пенсіонери. Результати останніх, втім, навіть трохи покращилися.
Фактор загального фону громадської думки. Важливо також оцінити стабільність поточних рейтингів для різних груп, бо особливості змін за роки широкомасштабної війни нам невідомі. Для цього звернимося до показників оцінки функціонування держави, що оцінені за допомогою шкали GSR-5. У цілому ці оцінки характеризують загальний фон громадської думки, який на даному етапі тяжіє до помірно негативного сприйняття оточуючої дійсності (див. рис. 3). В контексті визначення соціальних груп, що відіграють важливу роль у житті суспільства, динаміка в оцінках функціонування держави показова тим, що незважаючи на повернення до стану, який співставний із соціально-політичними негативізмом напередодні вторгнення, рейтинги груп є зовсім іншими. З огляду на це, можна припустити, що показники нових лідерів у рейтингу соціальних груп були ще вищими у 2022 та 2023 роках, оскільки загальний фон був більш сприятливим.
Рисунок 3. Загальні установки щодо функціонування держави у динаміці (шкала GSR-5)
Також ми можемо більш предметно оцінити яким потенційно є вплив загального фону громадської, або оцінок функціонування держави, на думку респондентів про важливість різних соціальних груп. Для цього проаналізуємо графік, що містить кілька спеціальних показників (див. рис. 4). Крім основних показників (горизонтальна стовпчикова діаграма), що вказують відсоток респондентів, які у червні-липні 2024 року вважали ті чи ті соціальні групи важливими, стовпці можуть також супроводжуватися горизонтальною стрілкою, що починається вертикальним штрихом. Стрілкою показано чотири види інформації: 1) напрям зв’язку – прямий зв’язок спрямований наліво (він зворотній лише для мафії); 2) сила зв’язку, що можна зрозуміти з довжини стрілки; 3) відсоток респондентів, які вважають соціальну групу важливою, серед тих, хто оцінює функціонування держави виразно негативно – вказується власне самою стрілкою; 4) відсоток респондентів, які вважають соціальну групу важливою, серед тих, хто дає функціонуванню держави проміжні оцінки – вказується вертикальним штрихом. Оскільки загальний фон у суспільстві зараз є помірно негативним, стрілка вказує потенційне значення, до якого будуть прямувати оцінки за сильнішого погіршення оцінок, а штрих, навпаки, – це певний горизонт покращення.
Рисунок 4. Вплив загальних установок щодо функціонування держави на думку про значну роль соціальної групи у житті українського суспільства (2024), %
Також можна побачити, що для чотирьох груп, а саме – робітників, селян, суддів та керівників держпідприємств, додаткові показники не наведені. Це означає, що наразі загальний фон громадської думки не впливає на оцінку їх важливості у суспільстві. Також незважаючи на наявність впливу, оцінки ще трьох соціальних груп також можна вважати доволі стабільними: це службовці, лідери політичних партій та пенсіонери.
Оцінки важливості решти груп тією чи тією мірою залежать від загального фону громадської думки. Втім, якщо орієнтуватися як на позитивний горизонт, так і на найнегативніший сценарій, місця в рейтингу майже не зміняться. Чи правильний такий висновок, можна буде зрозуміти вже після проведення наступної хвилі моніторингу або за результатами інших досліджень, що будуть проведені за співставною методологією.
Висновки: саморефлексія української нації. 1) До 2021 року включно лідируючі позиції у суспільстві, якщо орієнтуватися на громадську думку, займали групи, що пов’язані з розподілом багатства та/або влади у політичній, бізнесовій або кримінальній сферах. В певному розумінні значенні групи можна назвати елітарними (політика, бізнес) або квазіелітарними (злочинний світ).
Зміни громадської думки, обумовлені широкомасштабною війною, призвели до перевірки різних видів елітарності і цю перевірку пройшла лише бізнес спільнота. Відповідно, перспективне питання полягає у тому, чи «відіграють» лідери політичних партій та мафія свої позиції в умовах поствоєнного суспільства? Відповідь на це питання, ймовірно, буде визначатися особливостями завершення війни.
2) Решта важливих груп у 2024 році, крім підприємців та бізнесменів, фактично представлена масовими прошарками сучасного українського суспільства – військовими, робітниками, селянами та інтелігенцією. Це вказує на усвідомлення пересічними громадянами своєї важливості для захисту та збереження власної країни. Нажаль це усвідомлення, скоріше за все, повною мірою не трансформувалося у відчуття суб’єктності українців. Зокрема про це свідчать відповіді на питання про те, хто повинен брати відповідальність за допомогу людям. Досі така відповідальність переважно покладається на державу (див. табл.).
В той же час, усвідомлення власної важливості є вихідним пунктом для формування нових очікувань щодо акторів соціальних змін, а відтак й переосмислення власної ролі у впровадженні соціальних ініціатив.
Таблиця
Як би Ви оцінили хто повинен брати відповідальність за допомогу людям? %
| Варіант відповіді | Кількість відповідей |
|---|---|
| 1 – самі люди повинні брати більше відповідальності за допомогу одне одному | 2,8 |
| 2 | 0,6 |
| 3 | 2,5 |
| 4 | 2,2 |
| 5 | 19,3 |
| 6 | 9,0 |
| 7 | 11,1 |
| 8 | 13,2 |
| 9 | 5,4 |
| 10 – держава повинна брати більше відповідальності за допомогу людям | 34,0 |