Монографія є комплексним дослідженням специфіки дії аґентів соціальних змін у суспільстві нестійкої інституційності. Дослідження спрямоване на створення адекватної сучасному стану розвитку українського суспільства картини функціонування аґентів соціальних змін. На основі проведених кількісних і якісних емпіричних досліджень описано конфігурації ключових аґентів змін на сучасному етапі розвитку українського суспільства, які діють на інституційних полях державної влади, релігії, освіти, медицини, науки, журналістики, диджиталізації українського суспільства. Досліджено чинники, що визначають специфіку взаємодії різних соціальних аґентів, особливості становлення та реалізації колективної й індивідуальної аґентності в умовах нестійкої інституційності. Адресована науковцям, викладачам, студентам, представникам громадських організацій, державним службовцям і політикам.

АҐЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ НЕСТІЙКОЇ ІНСТИТУЦІЙНОСТІ

Зміст

ВСТУП

(О. Злобіна) .......................................................................................... 7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ КООРДИНАТИ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНА РАМКА ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Проблема суб’єктів соціальних перетворень на перетині теорій інституціоналізації, аґентності та соціальних змін (О. Злобіна) ........... 11

1.2. Реконструкція понятійного простору визначення аґентів та аґентності (М. Шульга)............................................................... 20

1.3 Аґенти соціальних змін у кризовому соціумі: концептуалізація в парадигмі складності (Л. Бевзенко) .......................... 33

РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУТИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЯК АҐЕНТИ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН (М. Шульга)

2.1. Інститути влади в періоди стійкого і нестійкого функціонування ... 51

2.2. Вплив інститутів державної владина соціальні зміни в кризових умовах....................................................... 58

РОЗДІЛ 3. АҐЕНТНІСТЬ В ІНСТИТУЦІЙНОМУ ПОЛІ МЕДИЦИНИ (Л. Бевзенко)

3.1. Типи основних інституційних правил у медичному полі ................ 75

3.2. Аґентність у формальній площині інституційного поля: реформи У. Супрун...................................................................................... 79

3.3. Аґентність у неформальній площині інституційного поля: фонд «Свої» Л. Литвинової........................................................................ 84

РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ В ПОЛІ ОСВІТИ ТА ЇХНІ АҐЕНТИ (С. Шевченко)

4.1. Проблемна ситуація та методологічна рамка дослідження ............. 94

4.2. Середня освіта: вектори трансформацій............................................ 98

4.2.1. Приватна середня освіта ........................................................... 98

4.2.2. Педагогічна освіта і подальша зайнятість педагогів ............ 100

4.2.3. Онлайн-освіта ........................................................................... 101

4.2.4. Нова українська школа (НУШ) ............................................... 103

4.2.5. Школа як безпечне середовище. Протидія булінгу ............... 108

4.3. Школа в період пандемії та карантинних обмежень – зростання ірраціональності....................................................................... 114

4.4. Школа в період війни ......................................................................... 124

4.5. Перспективи подальших змін в інституційному полі освіти.......... 127

РОЗДІЛ 5. АҐЕНТНІСТЬ В ІНСТИТУЦІЙНОМУ ПОЛІ НАУКИ

(Н. Соболева)

5.1. Наука як соціальний інститут інновацій та аґент змін .................... 130

5.2. Аґентний потенціал української науки в умовах її реформування....139

РОЗДІЛ 6. РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК АҐЕНТИ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ (М. Паращевін)

6.1. Релігія та соціальні зміни: історико-соціологічний контекст ........... 156

6.2. Релігійні організації як аґенти змін в українському суспільстві ..... 168

6.3. Від теперішнього до майбутнього: перспективи розвитку аґентності релігійних організацій...................... 201

РОЗДІЛ 7. АҐЕНТИ ДИДЖИТАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (Н. Бойко)

7.1. Зміна ролі аґентів на різних етапах диджиталізації суспільства.....205

7.2. Соціально-громадянська активність в Інтернеті.............................. 212

РОЗДІЛ 8. АҐЕНТНІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В НОВИХ КОНТЕКСТАХ СУЧАСНОГО МЕДІАЛАНДШАФТУ (С. Солодько)

8.1. Медіаактори в нових умовах медіапростору .................................... 220

8.2. Взаємодія медіаакторів в умовах війни ............................................ 232

РОЗДІЛ 9. КОЛЕКТИВНА ТА ПЕРСОНАЛЬНА АҐЕНТНІСТЬ

9.1. Суб’єкти громадянських практик як аґенти соціальних змін

(О. Резнік) ...................................................... 245

9.2. Волонтерство в умовах інституційних та структурних змін: ґенеза та аґентні впливи (О. Злобіна, Л. Бевзенко) ................................. 255

9.3. Активісти vs інститути: соціальний активізм як джерело реалізації персональної аґентності (О. Злобіна) ................. 269

9.4. Тенденції розвитку соціального активізму в Україні: фрейм-аналіз наративів

(О. Злобіна) ........................................................ 278

9.5. Ставлення до аґентів змін: на перетині уявлень населення та активістів

(О. Злобіна) ........................................................ 289

9.6. Соціальний активізм: траєкторії індивідуальної участі

(О. Злобіна) ................................................................................................. 297

Післямова (О. Злобіна) ........................................................................... 305

Перелік джерел посилання ....................................................................... 307