У №2 часопису будуть опубліковані такі статті і матеріали:
ЛЮБОВ БЕВЗЕНКО
Війна і новий світовий порядок: варіанти очікуваних сценаріїв в контексті парадигми складності
Ситуація в світі, що складається після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, може бути характеризована як хаотизація, що постійно зростає, відважуючи підмурки того глобального порядку, що існував в світ до початку цієї війни. Тема неминучої зміни світового порядку стає однією з основних у світовому наративному просторі, актуалізуючи питання — яким може бути нове глобальне впорядкування?
Парадигма складності як методологічна основа побудови новітніх соціологічних концепцій, дозволяє пропонувати концептуальні схеми і моделі соціальних змін, які вміють працювати з поняттями соціального хаосу, біфуркації і соціального порядку. В основі запропонованого прогнозу очікуваних можливих сценаріїв розвитку подій лежить модель соціальних змін, побудована на базі парадигми складності, в якій стверджується наявність двох механізмів творення і підтримання соціального порядку — організаційного і самоорганізаційного. Авторка наголошує, що немає можливості передбачити, який саме варіант реалізується. Все може вирішити мала випадкова подія, але знання таких закономірностей не виключає можливості принаймні підготуватися до усіх згаданих можливостей, а може і працювати на якийсь з них.
ОЛЬГА БУРОВА, ДМИТРО ГЛОМОЗДА
Дослідження довіри та задоволеності місцевою владою в Україні. Вплив популізму
У статті аналізується низка аспектів та чинників, які, на думку авторів, впливають на проникнення популізму у місцеву владу. Саме аспект довіри може впливати на проникнення і збільшення впливу популізму в місцевому самоврядуванні. Автори висвітлюють важливу тему чинників, які могли б сприяти успіху популізму у владі, та вивчають специфіку його проявів на місцевому рівні. Особлива увага приділяється аналізу довіри та задоволеності громадян України роботою місцевих органів влади на базі емпіричних даних, отриманих у співпраці із соціологічним центром «Factum Group».
У статті розглядається популізм у місцевій політиці як явище, яке потребує серйозної уваги та аналізу. Він може мати неґативні наслідки для місцевого самоврядування і призвести до політичної нестабільності та недостатньої ефективності рішень, особливо за наявності слабкої демократії.
Однією з основних проблем популізму є його фокусування на короткострокових, популістських обіцянках та риториці замість довгострокового планування та реального розвитку. Це може призвести до необґрунтованого витрачання ресурсів та утворення залежності від зовнішніх фінансових джерел, що може неґативно вплинути на стійкість місцевої економіки. Крім того, популізм може підважувати принципи демократії та правової держави.
ЛАРИСА ФОСТЕР, ЮЛІЯ ГЕТМАН
Громадсько-політична активність: трансформаційні виклики в умовах війни
Розвиток громадянського суспільства тісно пов’язаний з історичним процесом формування української нації. Тож після початку повномасштабної війни громадянське суспільство швидко адаптувалося й на різних рівнях розв’язує соціальні, економічні, гуманітарні, політичні та інші проблеми, з якими зіткнулася країна. Авторки наголошують, що воєнний стан суттєво впливає на структуру та функції громадянського суспільства та на активізацію громадсько-політичної залученості українців. Тож у статті спочатку розглянуто теоретичні аспекти дослідження громадянського суспільства в цілому, громадські практики онлайн-активізму та волонтерського руху під час війни. Поряд із тим наведено результати пілотажного дослідження громадсько-політичної активності студентів київських закладів вищої освіти.
ТЕТЯНА ХРАБАН, МИХАЙЛО ХРАБАН
Відображення в мас-медіа наслідків впливу війни на ґендерну сеґреґацію на українському ринку праці
Метою статті є окреслення наслідків впливу війни на ґендерну сеґреґацію на українському ринку праці, що акцентуються у українських мас-медіа. Дослідження проведено у річищі якісних підходів, зокрема контент-аналізу. Матеріалом послужили текстові он-лайн публікації, а саме інтерв’ю з керівними працівниками, спеціалістами та службовцями Державного центру зайнятості, а також інтерв’ю, в яких жінки, що перебувають на території України, діляться своїм досвідом працевлаштування та роботи під час війни. В Україні виникла ситуація, за якої одночасно діють два чинники. Автори роблять висновок, що в Україні фактично відсутні ефективні важелі подолання ґендерної сеґреґації у коротко- та середньотерміновій перспективі, а рівність обох соціальних статей на ринку праці є практично декларативною. В умовах кризи воєнного часу проблема ґендерної сеґреґації виявляє високий ступінь неґативної динаміки. Така ситуація може призвести до ще більшого закріплення в суспільстві стереотипів, за якими чоловіків вважають більш придатними для керівних посад, а також до зниження трудової мотивації та кар’єрних устремлінь жінок.
ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ
Уявлення українців про політичне життя в повоєнний період у контексті перспективи поширення популізму
Несприйняття більшістю населення України ідеї виборів під час повномасштабної війни є вимушеною пролонґацією леґітимності чинних державних інститутів. Українці розуміють усі ризики таких виборів для політичної системи за умов воєнного стану, погоджуючись із нормами законодавства та дотриманням демократичних процедур. Водночас формується достатньо вагома група населення, яка не поділяє монополізації влади під час війни однією політичною силою. Накопичення політичних питань, які увиразняться в повоєнний час, стане суттєвим викликом для політичного класу України. Низький рівень довіри до наявних політичних партій та зростання запиту на нові політичні сили можуть стати сприятливим тлом для поширення антиелітистських ідей популізму.
MIKHAIL ALEXSEEV, SERHII DEMBITSKYI
VICTORY IN FREEDOM: UKRAINE’S DEMOCRATIC RESILIENCE IN THE FACE OF WAR
The article offers a rare systematic analysis of political attitudes in societies experiencing massive military invasions using statistical analysis of two original surveys conducted by the Ukraine National Academy of Sciences Institute of Sociology — a panel survey tracking the same respondents in three waves (N = 329, November 2021, June-July 2022, and June 2023) and an additional larger survey (N = 869, June 2023). Despite devastating suffering, Ukrainians’ support for democracy as a political system and for freedom of speech have stayed remarkably resilient over this time period. Cross-sectional and longitudinal regression tests, as well as supplementary focus group conversations in all of Ukraine’s macro-regions, show that this democratic resilience is grounded in the victory-in-freedom synergy—a widespread sense of shared sacrifice that drives determination to win the war and restore Ukraine’s territorial integrity. Survey data also indicates that democracy support has become more intrinsic to Ukrainian national identity. At the same time our findings indicate that sustaining this resilience would require not only battlefield successes, but also accountable governance, countering Russia’s media impacts, and sustaining family incomes. Our findings contribute to the literature on war and democracy by showing the importance of considering both the external context (war duration and impacts and the aggressor state type) and the mobilization of national identity in the face of aggression.
ВОЛОДИМИР РЕЗНІК
Дослідницькі програми та поступ теорій у соціології: постпозитивістська концепція Дж.Берґера, М.Зелдича мол. та Д.Ваґнера
У статті презентована експлікація постпозитивістської концепції поступу соціологічних теорій у дослідницьких програмах, яку розробили Дж.Берґер, М.Зелдич мол. та Д. Ваґнер. Їхня концепції специфікувала пов’язані типи теоретичної структури і динаміки дослідницьких програм, а також їх функції у соціологічному теоретизуванні. Структурні та динамічні відмінності дослідницьких програм репрезентують різні типи концептуальних зв’язків між теоріями та відповідні їм базові режими теоретичного зростання. Теоретичний розвиток дослідницьких програм забезпечують їх функції, які є аналогами функцій парадигм у зрілих науках: визначення теоретичної значущості та розроблюваності соціологічних проблем; оцінювання та когнітивно-базований вибір конкуруючих теоретичних формулювань їх розв’язань; забезпечення синергії наслідків виконання вище зазначених функцій.
ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ
Екологічна громадська думка: методологічні засади дослідження
На підставі структурного аналізу інструментарію зарубіжних моніторингових досліджень аналізуються методологічні засади вимірювання екологічної суспільної думки. Детально розглядаються сучасні розробки соціально-психологічних моделей для прогнозування екологічної стурбованості та патернів екологічної поведінки, впливу соціального контексту на екологічний активізм, впливу методів вимірювання екологічної стурбованості на взаємозв’язок між матеріальними та постматеріальними цінностями. Зазначається, що традиційні показники екологічної стурбованості витісняються інструментами соціологічного вимірювання екологічної свідомості, насамперед антропоцентризму та його співвідношення з екоцентризмом. Стверджується, що головне завдання моніторингу екологічної суспільної думки полягає у виявленні динаміки соціальних змін як похідної антропогенного впливу на довкілля, корегуванні екологічної політики з врахуванням наявних екологічних орієнтацій населення.
ОЛЕНА ІВАНЕНКО
Цифровізація як нова реальність в умовах соціальної нестабільності
У статті розглядається феномен цифровізації як нової реальності сьогоднішнього економічного життя та повсякденного буття, його активне поширення та експансію. Наголошення концепції розвитку цифрової економіки та суспільства задовго до пандемії та широкомасштабної війни (на період 2018-2020 рр.), а відтак затвердження Національної стратегії до 2030 року, означили місце України у ґлобальному контексті та визначили стимули до подальшого розвитку цифровізації з метою досягнення конкурентоздатного рівня нашої країни в світі. В статті також йдеться про переваги та потенційні ризики цифровізації в усіх сферах (небезпека кіберзагроз, безробіття, цифрова нерівність, розвиток штучного інтелекту тощо). Наголос на позитивах та негативах є актуальним та важливим щодо стратегічних прогнозів і планування, як у подоланні противника на полі бою, так і в подальшій відбудові держави та її конкурентоздатності на міжнародному рівні.
В розділі «СОЦІОЛОГІЧНА ПУБЛІЦИСТИКА»:
ВАЛЕРІЙ ПИЛИПЕНКО (остання стаття), ВІКТОРІЯ СМАКОТА
Соціологічне прогнозування: особливості вивчення та проблеми сьогодення
У статті викладено деякі важливі методологічні проблеми прогнозування загалом і соціологічного прогнозування зокрема, а також принципи та верифікаційні основи перевірки й оцінювання прогнозних соціологічних проєктів як у теоретичному, так і в практичному плані. Цей напрямок дослідження може і має бути продовжений і розширений з метою подолання відставання від сучасних науково-практичних вимог, яке все ще спостерігається у царині прогнозних розробок і свідчить про брак запиту в суспільстві на цей надважливий для життєдіяльності соціуму напрямок досліджень у його теоретико-пізнавальному і прикладному аспектах.
Забезпечення обґрунтованого, надійного та ефективного управління соціальними процесами належить до найбільш актуальних і перспективних напрямків пошукових і фундаментальних міждисциплінарних досліджень. Лише на основі об’єднання зусиль спеціалістів, які мають теоретичні та практичні розробки в різних галузях спеціалізованого наукового знання про людину і суспільство, можна подолати розрив між накопиченими науковими знаннями і практикою ухвалення управлінських рішень.
В розділі «НАУКОВЕ ЖИТТЯ» презентовано короткий огляд матеріалів Перших соціологічних читань пам’яті академіка НАН України В.М. Ворони «Українська соціологічна думка в пошуках шляхів соціально-економічного розвитку»