Авторитетне загальнонаціональне видання «Дзеркало тижня» опублікувало інтерв’ю з директором ІС НАН України, членкор. НАН України проф. Є. Головахою.
Наскрізною темою розмови Юлії Мельничук з науковцем була боротьба з корупцією, хоча цим коло питань не обмежувалось. Як зазначила сама журналістка: «Коли в чомусь є сумніви, варто порадитися з мудрецем». Радитись пані Юлія почала з ділеми: можливо варто гучні викриття і скандали на антикорупційному напрямі відкласти на післявоєнні часи, щоб не підірвати довіру до нас західних партнерів? На що Є. Головаха твердо висловився за невідкладну і послідовну боротьбу: «Україна хоче не тільки виграти війну, а й остаточно стати цивілізованою європейською країною. Тому це не знизить підтримку, а, навпаки, покаже, що Україна справді відповідає всім критеріям країни — кандидата в члени ЄС. Корупцію слід викривати. Це поліпшить імідж України в Європі».
Говорячи про державну політику щодо фронтовиків, Є. Головаха наголосив, що потрібна програма інклюзії фронтовиків у мирне суспільство, яка враховувала б і соціальні і психологічні проблеми тих, хто пройшов пекло війни і унеможливила б розчарування наших захисників та виникнення емоційно збурених настроїв. Бо можуть знайтися ті, хто був би не проти розпалити можливе невдоволення та штовхнути фронтовиків на якісь протестні акції.
Коментуючи загострену реакцію суспільства проти усього російського, Є.Головаха виважено заявив: «Українська мова — державна. Відповідно до всіх норм світового законодавства, всі громадяни мають володіти державною мовою. А російська — це мова найбільшої національної меншини України. Тобто, відповідно до Конституції, вона, попри зрозумілі емоції, має бути захищена. Ми маємо керуватися розумом і законодавством – і національним, і законами ЄС, куди ми прагнемо».
Вказавши на історичну відсутність самостійного державного досвіду протягом віків, що нам і нині заважає, Є. Головаха тим не менше наголосив, що
певні успіхи у побудові системи державного життя у нас все-таки є: «Під впливом трагічних подій ми стаємо кращими». Ілюструючи цю тезу результатами досліджень, проведених в ІС НАН України, науковець вказав: «Стало менше цинізму. Набагато менше фаталізму й поблажливості до низового хабарництва. Раніше цинічну позицію стосовно ближніх займали 77% опитаних, а тепер — 54%. Це — істотні зміни, які відбулися за останній рік. Люди побачили в інших безкорисливість, стали більше довіряти. Менше стало навіть розгубленості — ось цієї аномічної деморалізації. Більше стало оптимізму, низової ініціативи. Все це додасть у механізми управління».
Вітчизняні соціологи, у тому числі і з інших наукових установ, тримають руку на пульсі суспільства, вчасно інформують громадськість про настрої, ресурси життєстійкості, елементи втоми і все-таки достатньо високе налаштування на перемогу. Щоб таке налаштування збереглося і навіть посилилось, на думку Є. Головахи, потрібні, в першу чергу, три фактори: допомога партнерів, розумна політика влади і сильна успішна армія.
Аналізуючи взаємодію інтеграційних та конфронтаційних процесів в українському суспільстві, Є. Головаха застеріг від самозаспокоєння, бо високий рівень нинішнього єднання українців під дією смертельної небезпеки від агресора після перемоги закономірно може послабитися і тоді певні горизонти внутрішньо суспільної конфронтації стануть більш видними та відчутними. Ймовірно посиляться політичні і громадські взаємопоборювання. Тоді важливо буде задіяти чинники, які їх будуть гасити, чи, принаймні, послаблювати.
На звершення розмови Є. Головаха чітко висловив свою впевненість в позитивній перспективі розвитку країни: «По-перше, ми витримали таке страшне вторгнення й розуміємо, що Росія не зможе ліквідувати українську державність, — ми зберегли її своїм опором. По-друге, це підтримка всього цивілізованого світу, який розуміє, що виживання України — критерій виживання цивілізації. В України, в цьому сенсі, хороша перспектива.
Крім того, істотно змінились і погляди українців. Україна була амбівалентною країною, тобто з двоїстим баченням свого місця у світі. Вона не могла визначитися, куди їй іти, — в Європу, назад в СРСР чи вибирати якийсь свій, третій шлях. Тепер сумнівів немає. Наш шлях — у Європу».
Інтерв’ю Є. Головахи стало ще одним приводом поінформувати громадськість про наукові здобутки Інституту соціології НАН України та послати суспільству позитивні меседжі щодо нашої неминучої перемоги та обнадійливих перспектив України – за умови концентрації зусиль усіх і кожного на розбудові рідної країни.