На Ютуб-каналі відомого опозиційного російського журналіста Ігоря Яковенка, який підтримує Україну, вийшло інтерв’ю «Підсумки року з Євгенієм Головахою».
Екс-генсек російської Спілки журналістів, позбавлений посади за небажання обслуговувати кремлівську владу, розпочав інтерв’ю з очільником української академічної соціології з питання – які зміни в свідомості українців фіксують вітчизняні дослідники? Директор Інституту соціології НАН України (ІС НАН України), д. с. н., членкор. НАН України проф. Є.Головаха підкреслив, що за даними досліджень ІС НАН України у порівнянні з довоєнним 2021 роком зміни дуже відчутні. В 2021 р. лише 13% опитаних вважали, що буде краще, а третина взагалі були песимістами, відзначаючи, що буде гірше.
Як не парадоксально, але після перших боїв війни різко зріс рівень оптимізму українців, особливо у 2022 р. на тлі успіхів спротиву вторгненню РФ. Можна сказати, що на початку вторгнення РФ Захід переоцінював воєнну міць РФ, а українці, особливо після відбиття навали на Київ і центральну Україну, успіху в харківській операції – певний час недооцінювали.
У 2023 р. рівень оптимізму трохи знизився, але все одно залишається високим – біля 60-70% українців вважають, що буде краще. «2023-й рік можна назвати періодом адаптації до війни і більш глибокого усвідомлення її перебігу, більшої реалістичності, тверезості в оцінках наших громадян» – наголосив Є. Головаха.
Цьому сприяє і те, що за опитуваннями 2022 року біля 80% українців безпосередньо не стикалися з війною, зараз таких стало понад 50%. Тобто половина громадян України тією чи іншою мірою відчули на собі безпосередній вплив війни, що впливає на їх умонастрої та оцінки.
Традиційно українці завжди були критичними до влади, іноді занадто. І тепер певна міра критицизму до влади зберігається. Проте у 2022-23 рр. до влади почали ставитися більш позитивно.
Відповідаючи на запитання ведучого, проф. Є.Головаха зазначив. що війна посилила формування української політичної нації і заявив, що перший період війни дав для підвищення громадянської свідомості та патріотизму українців певною мірою більше, ніж попередні 30 років.
Адже дослідження ІС НАН України показують, що з початком війни значною мірою були подолані традиційні «розломи» - регіональний, політичний. Розкол між Сходом і Півднем та Центром і Заходом по відношенню до руху України в ЄС і НАТО майже нівелювався і тепер Україна в цьому питанню набагато більш єдина.
В психологічному аспекті Україна має більш м’яку культуру, традиції, емоційність людей, що сприяє процесам єднання і проявам людяності. Україна вже за перший рік війни подолала свою традиційну ваду – меншовартість. Міняється психотип українців, але це не наш вибір, це війна.
Як позитив, Є.Головаха відзначив, що наші олігархи значною мірою втратили вплив на вітчизняну політику, про що завжди мріяли українські політологи і що позначиться на сприйнятті українцями політичних партій.
Щодо таких складних проблем як реінтеграція тимчасово окупованих територій (ТОТ) та повернення українських релокантів, які виїхали під час війни за кордон, то професор, спираючись на дані дослідження, висловив прогноз, що навіть такі складні території, як Донбас і Крим можуть бути реінтегровані за умов розробки та розумної реалізації спеціальних комплексних програм, до чого соціологи ІС НАН України можуть докластися. В залежності від термінів завершення війни відсоток релокантів може мінятися – чим довше йтиме війна, тим більша кількість українців можуть адаптуватися та влаштуватися за кордоном, що зменшує ймовірність їх повернення. Проте вони і тепер не залишаються байдужими до своєї Батьківщини – фінансові надходження в Україну з їх боку є серйозними.
З огляду на це плани відновлення України треба розробляти з врахуванням реальної кількості працездатного населення в Україні – їх може бути десь в районі 30 млн., якщо війна завершиться в якісь відносно недовгі терміни.
Підсумовуючи, очільник української академічної соціології проф. Є. Головаха акцентував на тому, що до 80% українців перемога – це повернення окупованих територій. І єдність українців – важливий фактор перемог. Це показує і досвід нашого всенародного спротиву за минулі 2 роки.
Цікавою особливістю цього інтерв’ю є те, що багато відгуків під цим відео є позитивними – і щодо автора, і щодо української соціології загалом.