Директор Інституту соціології НАН України (ІС НАН України), д. ф. н., членкор. НАН України проф. Євгеній Головаха дав інтерв’ю програмі «Радіо Свобода». Журналістка Власта Лазур поцікавилася результатами наукових досліджень ІС НАН України та думкою очільника вітчизняної академічної соціології на актуальні питання сьогодення. І розпочала вона з питань щодо резонансного моніторингу ІС НАН України, зокрема з питань стресостійкості українців.
Є. Головаха розповів про це цікаве і певним чином унікальне дослідження та узагальнив висновок: незважаючи на всі трагічні події повномасштабного вторгнення РФ, рівень дистресу українців в цілому не вищий (станом на момент опитування – жовтень 2023), ніж у дуже стресонебезпечний період ковіду. Додаткові стресогенні фактори війни, як не дивно це буде звучати, загалом не підвищили суттєво рівень стресу українців. А от оптимізм щодо майбутнього суттєво зріс: до війни в різні роки оптимістів не набиралося більше 17%, а ось на пікові оптимізму, у грудні 2022 р., їх стало аж 78%. Правда у жовтні 2023 р. їх трохи поменшало – 62%, але все-таки це багато.
Нереалістична медіакампанія ЗМІ, експертів та деяких політиків, яка обіцяла швидке звільнення окупованих територій та успіх контрнаступу призвела до того, що з одного боку побільшало розчарованих, а з іншого – що українці стали більш реалістично оцінювати перспективи завершення війни – через рік, а то й більше. І тут постає питання – а що таке є перемога в уяві українців? Єдиного розуміння нема, воно розпорошено. Оскільки за прогнозами експертів після 2026 року економіка і соціальний стан в РФ очікувано значно погіршиться, тому нам потрібно терпіння і здатність витримувати усі перипетії війни, не втрачаючи оптимізму. Наш потенціал спротиву, незважаючи на стреси та розчарування, констатував соціолог, все ще достатньо високий.
Українці не погоджуються на мир ціною втрати територій, проте подальший перебіг війни принесе нові реалії і вплине на умонастрої суспільства. Капітулювати українці не готові, а от зупинитися на певний час – це вже більш реальна тенденція в громадській думці. Інша справа – на яких умовах і як надовго зупинитися – але ці питання поки що відкриті. Щодо питання мобілізації, яке набуває все більшої гостроти, професор зазначив, що повинна бути розроблена комплексна програма, яка побудована на принципах справедливості і чітко прописує всі аспекти мобілізації, участі у бойових діях, винагород, бонусів, компенсацій, демобілізації тощо. Директор ІС НАН України висунув ідею, що соціологи могли б провести подібне опитування, результати якого могли б лягти в основу такої комплексної програми і запевнив, що його колектив у науково-методичному аспекті повністю до цього готовий.
Щодо секрету популярності Залужного, то вчений пояснив, що з точки зору психології нинішній головком ЗСУ асоціюється у багатьох українців з перемогами і стійким спротивом на фронті. Однак герой і політичний лідер – це поняття не тотожні. Оскільки президентські вибори в Україні сьогодні не на часі, то обговорювати політичні шанси героїв війни ще зарано. Та й далеко не всі українці цікавляться політикою, (таких на сьогодні третина), а ще менше готові до реальної політичної участі.
Щодо українців, які перебувають за кордоном, соціолог зробив прогноз, що є ймовірність повернення не менш половини з них – в залежності від терміну завершення війни, умов їх тамтешнього влаштування та інших факторів.
Грунтовний науковий аналіз питань і тем, які поставили перед очільником вітчизняної академічної соціології на Радіо Свобода, свідчить про повну науково-методичну готовність колективу ІС НАН України і надалі досліджувати українське суспільство, давати вивірені, обґрунтовані рекомендації щодо розробки та реалізації актуальних програм органам влади та управління.