На сайті Інституту соціології НАН України оприлюднено аналітичний матеріал д.соц.н. Олени Стрельник "Гендерна (не)рівність в умовах війни: виклики та можливості для українського суспільства"
Усі війни впливають на наявні в суспільстві гендерні ідеології та відносини, розподіл гендерних ролей, на соціальне становище жінок і чоловіків. Цей вплив був у центрі уваги багатьох (переважно англо-саксонських та північно-європейських) гендерних і феміністичних досліджень війни та безпеки, починаючи з 1980-х років, конвенційним підсумком яких є те, що війни зазвичай посилюють гендерну нерівність і драматично погіршують становище жінок. Стверджують, зокрема, що війни, мілітаризація та патріархат тісно взаємопов’язані; гендерні ідеології будуються під час війни на основі ідей про те, що чоловіки є «захисниками», а жінки тими, «кого захищають»; гендерні ролі внаслідок воєн стають дуже поляризованими, а гендерна нерівність поглиблюється.
Водночас ці висновки потребують ревізії через унікальний характер повномасштабної війни Росії проти України. З цією метою я сфокусувала увагу на трьох вимірах впливу війни на гендерні (не)рівності. Законодавчий вимір пов’язаний з воєнним станом, де найбільш виразно відтворюється традиційний (патріархатний) гендерний порядок, у якому під час війни чоловікам відводиться роль захисників держави, що також впливає і на жінок, та є негативним чинником гендерної рівності. (Гео)політичний аспект пов’язаний із євроінтеграційними процесами, що є важливим фактором сталості політики гендерної рівності. Соціокультурний вимір пов’язаний із позитивною динамікою суспільного сприйняття розподілу гендерних ролей, а також ставлення до прав ЛГБТ-людей у контексті війни.
Результати дослідження презентовано далі у трьох частинах: перша стосується закону про воєнний стан, який є викликом для гендерної рівності через цементування традиційного розподілу гендерних ролей, а друга і третя частини присвячені позитивному контексту впливу війни на можливості для подальшого руху українського суспільства до гендерної рівності ‒ на рівні політичних рішень та на рівні соціокультурних змін.
Повний матеріал див. тут